Зборівська районна рада

Офіційний веб-сайт

Пошук

Останні коментарі

Зараз на сайті

На сайті один гість та відсутні користувачі

Територіальні громади Тернопільщини отримали майже 2,9 млрд грн податкових платежів

До місцевих бюджетів Тернопілля платники податків перерахували 2 млрд 860,9 млн грн платежів у січні-серпні цього року. Це перевищило очікувані надходження на 3,3 відсотка. Відтак бюджети додатково отримали 92,3 млн гривень. Порівняно з січнем-серпнем 2019 року сплата зросла на 144,1 млн грн або плюс 5,3 відсотка.

Найбільше надійшло до місцевих бюджетів таких платежів: податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, плати за землю, податку на нерухоме майно, акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції.

Так, з початку року сплачено 1 млрд 921,9 млн грн податку на доходи з фізичних осіб, що на 92,8 млн грн більше, ніж минулого року. Представники малого бізнесу перерахували 444,5 млн грн єдиного податку, а це на 33,9 млн грн більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Плати за землю спрямували 241,8 млн гривень. Надходження від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, склали 93 млн грн, що на 10,4 млн грн більше, ніж у січні-серпні минулого року. Суб’єкти господарювання, які мають справу з підакцизними товарами, сплатили 67,2 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції.

Лише впродовж серпня 2020 року платники податків спрямували до місцевих скарбниць 439,5 млн гривень, що на 16,3 відсотка більше, ніж очікувалось. Отож, бюджети додатково отримали 61,7 млн гривень. Порівняно з серпнем минулого року приріст надходжень склав 38,2 млн грн або на 9,5 відсотка більше.

Не забудьте нарахувати ПДВ на маркетингові послуги

Відповідно до пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 р. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Згідно із пп. «б» п. 185.1 ст. 185 р. V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 р. V ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 цієї статті.

Враховуючи вищенаведене, операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються резиденту чи нерезиденту.

Меморіальний ордер підтверджує витрати на податкову знижку

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Згідно з Законом України від 05 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон №2346) меморіальний ордер – це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону №2346 та нормативно-правових актів Національного банку України.

Отже, при реалізації платником податку права на податкову знижку, меморіальний ордер може бути застосований як документ, що підтверджує понесення витрат. При цьому в розрахунковому документі повинно бути зазначено прізвище та ім’я по-батькові такого платника податку, як особи, яка сплатила проценти за користування іпотечним житловим кредитом, та зазначений документ повинен відповідати умовам оформлення розрахункових документів.

Коли добові витрати на відрядження більші за встановлені норми

Згідно з п. п. «а» п. п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):

- провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;

- виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;

- використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «118».

Враховуючи викладене вище, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою «118».

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Операції при яких суб’єкт господарювання має право не застосовувати РРО або ПРРО

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція – це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» із змінами та доповненнями (далі – П(С)БО 15).

Відповідно до п. 7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

Згідно з п. 25 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2 до Положення №148), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Враховуючи викладене, при здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а саме операцій, доходи від яких включаються до складу інших операційних доходів або інших доходів, РРО або ПРРО і РК не застосовуються.

При цьому суб’єкти господарювання проводять зазначені операції з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства (використання печатки не є обов’язковим).

Водночас при проведенні розрахунків у готівковій формі за послуги з надання в оренду нерухомого майна, оплаті комунальних послуг, передбачених договором оренди, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО або ПРРО відповідно до вимог Закону №265.

На обороноздатність країни від Тернопільщини – майже 189 млн гривень

Упродовж восьми місяців цього року платники податків Тернопільської області спрямували на потреби армії 188 млн 994 тис. грн військового збору. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько.

«Сплата збору перевищила очікувані надходження на 1,8 відсотка. Відтак на обороноздатність країни додатково спрямували 3,4 млн гривень», – деталізував посадовець. Він також додав, що приріст платежу порівняно з січнем-серпнем минулого року склав трохи більше 8 млн грн або плюс 4,4 відсотка.

«Лише у серпні цього року наші краяни сплатили 25,4 млн грн військового збору. А це майже на 1,6 млн грн перевищило очікувані надходження та на 3,2 млн грн більше, ніж очікували», – деталізував очільник ГУ ДПС в області.

«Військовий збір – це податковий платіж, який у повному обсязі спрямовується до державного бюджету і сплачується із офіційних доходів. Тому саме легальна зайнятість гарантує систематичне надходження коштів для підтримки армії. Відрадно, що в час пандемічних обмежень господарюючі суб’єкти підприємництва дбають про своїх працівників, продовжують працювати та сплачувати належні податки до бюджетів, чим забезпечують фінансовий захист нашої країни», – наголосив начальник податкової служби Тернопільщини.

Коли платники «спрощенці» другої-третьої груп звітують за земельні ділянки

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу суб’єктів господарювання, що з 1 липня 2020 у платників єдиного податку другої-третьої груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду, виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах.

Якщо у договорі оренди (найму, позики) земельної ділянки та/або нерухомого майна, що знаходиться на такій земельній ділянці, розмір земельної ділянки, право користування якою передається по договору оренди (найму, позики) не визначений, податок за таку земельну ділянку та земельну ділянку під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах за всю площу земельної ділянки з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Для можливості застосування преференції, визначеної п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, у договорі оренди (найму, позики) нерухомого майна площа або частка земельної ділянки, яка разом з нерухомим майном передається в користування, має бути визначена з дотриманням вимог п. 286.6 ст. 286 ПКУ – пропорційно тій частині площі будівлі (нерухомого майна), що передана в оренду (найм, позику). У такому випадку земельний податок нараховується пропорційно тій частині площі будівлі, що передана в оренду (найм, позику), з урахуванням прибудинкової території.

Коли необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Нагадаємо, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ), за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у п. п. 4, 5 і 8 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Тестування працівників на COVID-19: оподаткування ПДФО

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), ст. 165 якого визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, п. п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПКУ передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (при наданні коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків та виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів роботодавця за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.92 №2801-XII медичне обслуговування – це діяльність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов’язана з її наданням.

Медична допомога – це діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.

Враховуючи викладене, вартість послуг з медичного обслуговування у вигляді проведення тестів з метою профілактики захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, що надаються медичним закладом на підставі укладеного договору про медичне обслуговування, фізичній особі (працівнику) за рахунок коштів роботодавця, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умови дотримання вимог, визначених п. п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Разом з тим згідно з п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.

При цьому якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Враховуючи викладене, якщо юридичною особою – роботодавцем недотримуються вимоги п. п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то вартість послуг, безкоштовно наданих фізичним особам – працівникам у вигляді тестування на коронавірусну хворобу (COVID-19), включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

При цьому юридична особа, яка надає дохід у вигляді додаткового блага, повинна виконати всі функції податкового агента, визначені ПКУ.

Обєкт житлової нерухомості здано на декілька місяців в оренду: як скористатись пільгою

Відповідно до п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Пунктом 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Водночас пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (абзац третій п. п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Згідно з нормою ст. 810 глави 59 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435- договором найму (оренди) житла визнається цивільно-правовий договір, в силу якого одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією для підтвердження здачі житла в оренду.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у їх власності, права на користування пільгою зі сплати податку (п. п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Таким чином, якщо фізична особа – власник об’єкта житлової нерухомості протягом кількох місяців звітного року здавала об’єкт житлової нерухомості в оренду, пільга зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на такий об’єкт не застосовується починаючи з того місяця, в якому фактично об’єкт здавався в оренду, та до кінця місяця, в якому припинено здачу в оренду такого об’єкта.

Для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку, фізична особа має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Механізм «Кешбек» – засіб боротьби з «нефіскальними» чеками

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що з 1 січня 2021 року запроваджується механізму «Кешбек».

Механізм «Кешбек» передбачає можливість компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар або послугу, якщо йому було надано розрахунковий документ, інформація про який відсутня в базах даних ДПС. Цей механізм запроваджується в першу чергу для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд мають всі обов’язкові реквізити чеків РРО.

Зауважимо, що механізм «Кешбек» буде застосовуватись тільки при здійсненні покупки на суму від 850 гривень.

Можливість перевірки покупцем наявності чека у базі чеків ДПС перебачено статтею 5 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон №265).

Покупець має право звернутися до контролюючого органу зі скаргою про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків.

Подати таку скаргу можна буде виключно через свій Електронний кабінет платника податків, після проходження електронної ідентифікації, з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Компенсація буде перераховуватися за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за результатами перевірки скарги, і складе 100% вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у скарзі.

Формування ДПС висновку про виплату коштів заявнику для Держказначейства, відбувається у термін до 5 днів після сплати штрафних санкцій за порушення вимог застосування РРО, відповідно до вимог п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, ст. 25 Закону №265.

Перерахування Держказначейством коштів на рахунок скаржника – у термін до 5 днів після отримання висновку ДПС, як це передбачено п. п 14.1.279 п. 14.1 ст. 14 та п. 43.5 ст. 43, п. 113.4 ст. 113 Податкового кодексу України.

Бізнес Тернопільщини віддав громадам 444,5 млн грн єдиного податку

Упродовж січня-серпня 2020 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів тернопільщини 444 млн 455,1 тис. грн єдиного податку. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження цього платежу зросли на 33 млн 882,2 тис. гривень. Фактично територіальні громади додатково отримали 14 млн 922,2 тис. грн, адже сплата перевищила очікувані надходження на 3,5 відсотка.

Значна частка сплаченого податку – внесок приватних підприємців. Цьогоріч вони спрямували до бюджетів територіальних громад 306 млн 992 тис. грн єдиного податку, що на 30 млн 656,9 тис. грн більше, ніж торік.

Юрособи-спрощенці перерахували за цей період 60 млн 436,2 тис. грн єдиного податку. Порівняно з січнем-серпнем 2019 року надходження зросли на 956,7 тис. гривень.

Сільгоспвиробники, які перебувають на ІV групі спрощеної системи оподаткування, перерахували до місцевих скарбниць77 млн 26,9 тис. грн єдиного податку. Приріст до аналогічного минулорічного періоду склав 2 млн 268,6 тис. гривень.

 

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Оподаткування ПДВ послуг з надання орендодавцем комунального майна в оренду

Пунктом 14 частини першої ст. 69 Бюджетного кодексу України визначено, що до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є міські (міст районного значення), селищні та сільські ради.

Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» порядок розподілу орендної плати для об’єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.

Згідно із п. п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету (п. п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Тобто, не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно при дотримані наступних умов:

- в оренду надається цілісний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу);

- орендодавцем за договором виступає орган місцевого самоврядування;

- орендні платежі в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету.

У разі недотримання будь-якої із зазначених умов операція з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Таким чином, послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених п. п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Тому, на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ комунальне підприємство – орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди.

Коли підприємець вдруге протягом року реєструється у держреєстратора, не знявшись у податковій вперше

Підстави та порядок зняття з обліку фізичних осіб-підприємців у контролюючих органах визначені п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України та розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок №1588).

Відповідно до п. п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.

Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Підпунктом 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія або територія проведення антитерористичної операції, процедури та дії, визначені цим підпунктом, можуть проводитись за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування.

При зміні місця проживання фізичної особи процедури та дії, визначені п. п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, проводяться в контролюючому органі, в якому платник податків перебував на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Якщо після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа повторно реєструється як підприємець або особа, що провадить незалежну професійну діяльність, за новим місцем проживання (місцезнаходженням), що обслуговується іншим контролюючим органом, то процедури, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку, завершуються у контролюючому органі за новим місцем проживання (місцезнаходженням).

Згідно з п. 6.1 розд. VI Порядку № 1588 взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця здійснюється після її державної реєстрації згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» контролюючим органом за місцем її державної реєстрації на підставі, зокрема, відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця.

Взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора в журналі за ф. №7-ОПП (п. 6.4 розд. VI Порядку №1588).

При цьому взяття на облік фізичної особи – підприємця, яка протягом року вдруге зареєструвалася у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку, не припиняє її зобов’язань по забезпеченню остаточних розрахунків з податків від провадження підприємницької діяльності за її першою реєстрацією.

Тобто, незалежно від того, що процедура зняття з обліку фізичної особи – підприємця в контролюючих органах не завершена, але протягом року такий платник вдруге зареєструвався у державного реєстратора, то взяття його на облік здійснюється контролюючими органами за основним місцем обліку у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора.

Мала податкова реформа: оподаткування ПДФО відшкодованої моральної шкоди

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що 23 травня 2020 року набрали чинності зміни до п. п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, які стосуються оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) сум відшкодування моральної шкоди, внесені Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім  сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Тобто, з 23.05.2020 звільняється від оподаткування ПДФО відшкодування моральної шкоди у розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, або у розмірі, визначеному законом. Зауважимо, що у 2020 році така сума становить 18892 гривень.

Власники нерухомості поповнили місцеві бюджети Тернопільщини на 93 млн гривень

Упродовж січня-серпня 2020 року платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплатили до місцевих бюджетів Тернопілля 92 млн 953,7 тис. гривень цього платежу. Це перевищило очікувані надходження на 18,2 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 10,4 млн гривень.

Варто зауважити, що більша частка сплати припадає на власників нерухомості – юридичних осіб, що становить 53,3 відсотка від сплаченого платежу. Вони сплатили 49 млн 555,3 тис. грн податку на нерухоме майно. А це на 12,2 млн грн більше, ніж у січні-серпні минулого року.

Мешканці області сплатили за нерухомість майже 43 млн 398,4 тис. грн цього платежу, що перевищило минулорічні надходження за вісім місяців на 8,7 млн гривень.

Нагадуємо, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачують фізичні та юридичні особи, які є власниками житлової та нежитлової нерухомості.

Юридичні особи самостійно визначають суму податку до сплати у декларації та сплачують податок за 2020 рік. Фізичним особам податок нараховують органи податкової служби, вручаючи їм податкові повідомлення-рішення. Громадяни в поточному році сплачують податок на нерухомість за об`єкти, що були у володінні в 2019 році.

Варто мати на увазі, що  фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів із моменту вручення податкового повідомлення-рішення.

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області