Зборівська районна рада

Офіційний веб-сайт

Пошук

Останні коментарі

Читайте також..

Зараз на сайті

На сайті 26 гостей та відсутні користувачі

Помилки минулих періодів: як виправити юрособі-спрощенцю третьої групи

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що при виправленні помилок за минулі податкові (звітні) періоді у складі звітної або звітної нової податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (далі – декларація) розд. І «Загальні відомості» декларації заповнюється з урахуванням наступного:

- у п. 1 зазначається відмітка в одній із клітинок: звітна або звітна нова в залежності від типу декларації, яка подається;

- у п. 2 – податковий (звітний) період, за який подається звітна або звітна нова декларація – ставиться одна з відміток: І квартал, півріччя, три квартали, рік та зазначається рік;

- у п. 3 – податковий (звітний) період, що уточнюється в складів звітної або нової звітної податкової декларації – ставиться одна з відміток: І квартал, півріччя, три квартали, рік та зазначається рік;

- у п. 4 – повне найменування, код за ЄДРПОУ, основний код виду економічної діяльності, код організаційно – правової форми господарювання, податкова адреса (місцезнаходження) платника;

- у п. 5 – найменування контролюючого органу, до якого подається декларація.

В розд. ІІ «Дохід, що підлягає оподаткуванню» та розд. ІІІ «Розрахунок податкових зобов’язань з єдиного податку» звітної або звітної нової декларації платником зазначаються показники податкового (звітного) періоду, за який подається декларація.

У розд. ІV «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» звітної або звітної нової декларації визначається податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий (звітний) період, зазначений у п. 3 розд. І «Загальні відомості» декларації.

При цьому:

- у рядку 11 зазначається сума єдиного податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється, в залежності від форми декларацій, яка подавалася за податковий (звітний) період, який уточнюється.

Згідно з приміткою до цього рядка, в залежності від форми декларації, яка подавалася у податковому (звітному) періоді, який уточнюється, заноситься:

- показник рядка 10 декларації;

- показник рядка 9 декларації;

- показник рядка 9 або 24, або 36 (в разі переходу протягом року на іншу групу платника єдиного податку) декларації;

- у рядку 12 – уточнена сума податкових зобов’язань за квартал податкового (звітного) періоду, у якому виявлена помилка;

- у рядку 13 – сума єдиного податку, яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 12-рядок 11 декларації);

- у рядку 14 – сума єдиного податку, яка зменшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки. Вказується позитивне значення розрахунку: рядок 11-рядок 12 декларації;

- у рядку 16 – зазначається сума штрафу в розмірі 5 % від суми недоплати (рядок 13 Х 5 %);

- у рядку 17 – сума пені самостійно нарахована відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України.

Нові ознаки доходів зазначаємо у ф. №1ДФ з третього кварталу

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – податковий розрахунок за ф. №1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок).

Зазначимо, що 1 липня 2020 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.05.2020 №241 «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» (далі – Наказ №241), яким внесено зміни до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, згідно з якими нові ознаки доходів діють з 01.07.2020.

Наказ №241 було опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 26.06.2020 №49.

Враховуючи викладене, ознаки доходів, які внесені наказом №241 до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, застосовуються податковим агентами при поданні податкового розрахунку за ф. №1ДФ починаючи з ІІІ кварталу 2020 року.

Мала податкова реформа: місцеві податки

Головне управління ДПС у Тернопільській області продовжує цикл роз’яснень нововведень, передбачених Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Нагадаємо, що деякі законодавчі норми закону набрали чинності 23 травня 2020 року.

Так, зокрема:

- змінюються строки прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення;

- контролюючі органи зобов’язуються інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами;

- встановлюється визначення «Доба» та «Розрахункова година» для визначення бази справляння туристичним збором;

- встановлюється можливості визначення податкових зобов'язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на земельні ділянки;

- уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю.

Бізнес Тернопільщини використовує майже 4300 касових апаратів

Станом на початок серпня цього року субєкти гоподарювання Тернопілля у своїй діяльності використовують 4273 реєстратори розрахункових операцій. При цьому приватні підприємці, а це 2122 особи, застосовують у діяльності 2769 РРО, а 487 юридичних осіб – 1504. Упродовж липня зареєстрували 242 одиниці касової техніки, анулювали реєстрацію 236 РРО.

Вважаємо за доречне нагадати, у яких випадках підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій чи безготівковій формах при продажу товарів, наданні послуг, зобов’язані проводити їх через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або програмні РРО з роздрукуванням відповідних документів. До 1 січня 2021 року такі суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО, незалежно від обраного виду діяльності, якщо вони перевищили в календарному році обсяг доходу понад 1 млн грн або ж здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року коло таких підприємців розширено. Зокрема, РРО або ПРРО будуть зобов’язані використовувати і ті підприємці-спрощенці, які реалізовують товари, надають послуги через мережу Інтернет; торгують ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; здійснюють роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД) або реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Це ж стосується бізнесменів, які на спрощеній системі працюють у сфері готельного, ресторанного підприємництва, туризму тощо.

Разом із тим, доцільно зауважити, що з 1 квітня 2021 року не застосовують РРО чи ПРРО приватні підприємці – платники єдиного податку першої групи.

Середа, 02 вересня 2020 08:00

02.09.2020

За воду треба платити лише первинним водокористувачам

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Згідно з частинами другою та третьою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року №213/95-ВР водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Слід зазначити, що згідно із п. п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.

Застосування РРО при наданні стоматологічних послуг підприємцями-платниками єдиного податку

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Пунктом 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами-підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Разом з тим, п. 6 ст. 9 Закону №265 встановлено, що РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами-підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.

Вироби медичного призначення (медичні вироби) – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів (абзац тридцять четвертий ст. 2 Закону №265).

Абзацом другим ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року №123/96-ВР «Про лікарські засоби» встановлено, що лікарський засіб – це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Враховуючи викладене вище, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп при наданні стоматологічних послуг не застосовують РРО та/або ПРРО, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень. При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО та/або ПРРО для таких платників єдиного податку є обов’язковим.

Якщо фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп надають стоматологічні послуги та при цьому здійснюють реалізацію лікарських засобів і виробів медичного призначення, то незалежно від обсягу доходу, такі платники зобов’язані проводити розрахунки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО та/або ПРРО з наданням відповідного розрахункового документу.

Щоб встигнути обрати спрощену систему оподаткування з четвертого кварталу

У п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку.

Порядок переходу на спрощену систему оподаткування врегульовано ст. 298 ПКУ. Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. При цьому такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку (п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Так, 15 вересня 2020 року буде останнім днем для подання заяви про перехід на спрощену систему оподаткування з четвертого кварталу 2020 року.

Платники Тернопільського краю сплатили до бюджетів майже 4,9 млрд гривень

Платники податків Тернопільщини спрямували до Зведеного бюджету України 4 млрд 881,4 млн грн податків та зборів у січні-серпні 2020 року. Порівняно з відповідним періодом минулого року приріст склав 318,9 млн грн або на 7 відсотків більше. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько.

Він зазначив, що надходження державного бюджету склали 2 млрд 16,1 млн гривень, тоді як у січні-серпні 2019 року платники сплатили 1 млрд 839,6 млн грн податкових платежів. Відтак цьогоріч надходження збільшились на 176,5 млн грн або 9,6 відсотка. «До того ж сплата перевищила очікувані надходження на 6,1 відсотка, отож додатково скарбниця держави отримала від наших краян 115,7 млн гривень», – констатував очільник ГУ ДПС в області.

За його словами, доходи місцевих бюджетів упродовж восьми місяців 2020 року склали 2 млрд 860,9 млн гривень, а це на 3,3 відсотка більше, ніж очікувалося. Відтак до місцевих скарбниць спрямували плюс 92,3 млн гривень. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом приріст надходжень склав 144,1 млн грн або 5,3 відсотка.

«У розрізі основних бюджетоутворюючих платежів забезпечено надходження 874,3 млн грн податку на додану вартість, що на 116,1 млн грн більше за січень-серпень 2019 року, 185,5 млн грн податку на прибуток (плюс 20,4 млн грн до очікуваного показника і 10,6 млн грн – до минулого року) та 11,1 млн грн акцизного податку», – деталізував Іван Пунько.

«Відрадно, що у період пандемічних обмежень суб’єкти підприємництва Тернопілля розуміють необхідність та соціальну значимість сплати податкових платежів, тому перераховують їх до бюджетів усіх рівнів своєчасно та у повному обсязі», – підсумував посадовець.

Середа, 02 вересня 2020 08:00

01.09.2020

Помилки минулих періодів: як виправити юрособі-спрощенцю третьої групи

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що при виправленні помилок за минулі податкові (звітні) періоди у складі звітної або звітної нової податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (далі – декларація) розд. І «Загальні відомості» декларації заповнюється з урахуванням наступного:

- у п. 1 зазначається відмітка в одній із клітинок: звітна або звітна нова в залежності від типу декларації, яка подається;

- у п. 2 – податковий (звітний) період, за який подається звітна або звітна нова декларація – ставиться одна з відміток: І квартал, півріччя, три квартали, рік та зазначається рік;

- у п. 3 – податковий (звітний) період, що уточнюється в складів звітної або нової звітної податкової декларації – ставиться одна з відміток: І квартал, півріччя, три квартали, рік та зазначається рік;

- у п. 4 – повне найменування, код за ЄДРПОУ, основний код виду економічної діяльності, код організаційно – правової форми господарювання, податкова адреса (місцезнаходження) платника;

- у п. 5 – найменування контролюючого органу, до якого подається декларація.

В розд. ІІ «Дохід, що підлягає оподаткуванню» та розд. ІІІ «Розрахунок податкових зобов’язань з єдиного податку» звітної або звітної нової декларації платником зазначаються показники податкового (звітного) періоду, за який подається декларація.

У розд. ІV «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» звітної або звітної нової декларації визначається податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий (звітний) період, зазначений у п. 3 розд. І «Загальні відомості» декларації.

При цьому:

- у рядку 11 зазначається сума єдиного податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється, в залежності від форми декларацій, яка подавалася за податковий (звітний) період, який уточнюється.

Згідно з приміткою до цього рядка, в залежності від форми декларації, яка подавалася у податковому (звітному) періоді, який уточнюється, заноситься:

- показник рядка 10 декларації;

- показник рядка 9 декларації;

- показник рядка 9 або 24, або 36 (в разі переходу протягом року на іншу групу платника єдиного податку) декларації;

- у рядку 12 – уточнена сума податкових зобов’язань за квартал податкового (звітного) періоду, у якому виявлена помилка;

- у рядку 13 – сума єдиного податку, яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 12-рядок 11 декларації);

- у рядку 14 – сума єдиного податку, яка зменшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки. Вказується позитивне значення розрахунку: рядок 11-рядок 12 декларації;

- у рядку 16 – зазначається сума штрафу в розмірі 5 % від суми недоплати (рядок 13 Х 5 %);

- у рядку 17 – сума пені самостійно нарахована відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України.

Мала податкова реформа: місцеві податки

Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни у адміністрування місцевих податків і зборів.

Так, зокрема:

- змінюються строки прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення;

- контролюючі органи зобов’язуються інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами;

- встановлюється визначення «Доба» та «Розрахункова година» для визначення бази справляння туристичним збором;

- встановлюється можливості визначення податкових зобов'язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на земельні ділянки;

- уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю.

Нові ознаки доходів зазначаємо у ф. №1ДФ з третього кварталу

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – податковий розрахунок за ф. №1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок).

Зазначимо, що 1 липня 2020 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.05.2020 №241 «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» (далі – Наказ №241), яким внесено зміни до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, згідно з якими нові ознаки доходів діють з 01.07.2020.

Наказ №241 було опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 26.06.2020 №49.

Враховуючи викладене, ознаки доходів, які внесені наказом №241 до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, застосовуються податковим агентами при поданні податкового розрахунку за ф. №1ДФ починаючи з ІІІ кварталу 2020 року.

Бізнес Тернопільщини використовує майже 4300 касових апаратів

Станом на початок серпня цього року субєкти гоподарювання Тернопілля у своїй діяльності використовують 4273 реєстратори розрахункових операцій. При цьому приватні підприємці, а це 2122 особи, застосовують у діяльності 2769 РРО, а 487 юридичних осіб – 1504. Упродовж липня зареєстрували 242 одиниці касової техніки, анулювали реєстрацію 236 РРО.

Вважаємо за доречне нагадати, у яких випадках підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій чи безготівковій формах при продажу товарів, наданні послуг, зобов’язані проводити їх через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або програмні РРО з роздрукуванням відповідних документів. До 1 січня 2021 року такі суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО, незалежно від обраного виду діяльності, якщо вони перевищили в календарному році обсяг доходу понад 1 млн грн або ж здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року коло таких підприємців розширено. Зокрема, РРО або ПРРО будуть зобов’язані використовувати і ті підприємці-спрощенці, які реалізовують товари, надають послуги через мережу Інтернет; торгують ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; здійснюють роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД) або реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Це ж стосується бізнесменів, які на спрощеній системі працюють у сфері готельного, ресторанного підприємництва, туризму тощо.

Разом із тим, доцільно зауважити, що з 1 квітня 2021 року не застосовують РРО чи ПРРО приватні підприємці – платники єдиного податку першої групи.

Середа, 02 вересня 2020 08:00

31.08.2020

Відповідальність за неутримання, несплату (несвоєчасну сплату) податку на доходи нерезидентів

Відповідно до абзацу першого п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Згідно з п. 127.1 ст. 127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ.

Отже, до платника податку, який здійснює виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше терміну, застосовується штраф, передбачений ст. 127 ПКУ.

Особа, яка виплачує доходи нерезиденту, зобов’язана при здійсненні у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 103.9 ст. 103 ПКУ).

Щодо можливості одночасного встановлення програмного РРО на інший пристрій

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу суб’єктів господарювання, що програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) одночасно можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

При використанні декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів, щодо яких було подано повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Наприклад, при викраденні пристрою необхідно подати повідомлення за ф. 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547») з позначкою «Крадіжка пристрою або компрометація ключа» після чого реєстрацію такого ПРРО буде скасовано.

Термін для укладення договору розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу)

 

Відповідно до п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст. 100 ПКУ).

Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із п. 100.8 ст. 100 ПКУ затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (п. 100.7 ст. 100 ПКУ).

Пунктами 100.8 та 100.9 ст. 100 ПКУ визначені повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року та за межі поточного бюджетного року.

Згідно з пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 №574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1853/24385 (далі – Порядок) розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Пунктом 1.9 Порядку визначено, що строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

Отже, згідно з положеннями чинних нормативно-правових актів мінімальним терміном є:

- для відстрочення грошових зобов’язань – 1 календарний місяць з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;

- для відстрочення податкового боргу – 1 календарний місяць з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про відстрочення);

- для розстрочення грошових зобов’язань – 2 календарних місяці з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;

- для розстрочення податкового боргу – 2 календарних місяці з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про розстрочення).

При цьому максимальний строк розстрочення (відстрочення) не визначений.

Тернопільський бізнес активно звітує електронкою

На початок серпня цього року в органах ДПС у Тернопільській області перебувало на обліку 59138 основних платників податків. Значна частина з них приватні підприємці – 35171 особа. Трохи менше перебувало на обліку юридичних осіб, а це 23967 суб’єктів господарювання. Порівняно з відповідним минулорічним періодом кількість перших зросла на 744, а других – на 749 осіб.

Лише у липні взяли на облік 638 платників податків, у тому числі 449 фізичних та 139 юридичних особи. Припинили діяльність упродовж цього часу 408 суб’єктів господарювання, з них 32 юрособи та 326 приватних підприємців.

До речі, бізнес нашого краю активно використовує електронні сервіси податкової служби, особливо у час поширення коронавірусної інфекції. Так, упродовж січня-липня цього року платники податків подали 382542 податкові декларації. При цьому майже 80 відсотків звітів надіслали в електронному вигляді, а це ­ 305603 документи.

ПочатокПопередня123НаступнаКінець
Сторінка 3 з 3