Зборівська районна рада

Офіційний веб-сайт

Пошук

Останні коментарі

Зараз на сайті

На сайті 22 гостей та відсутні користувачі

Понеділок, 28 вересня 2020 10:33

На Тернопільщині з офіційних доходів сплатили майже 2,6 млрд грн податку

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

На Тернопільщині з офіційних доходів сплатили майже 2,6 млрд грн податку

У січні-серпні 2020 року суб’єкти господарювання Тернопільської області сплатили 2 млрд 574,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 123,4 млн грн більше, ніж у минулому році.

«З усієї суми надходжень до державного бюджету платники спрямували 652,7 млн грн цього платежу. Місцеві скарбниці поповнились на 1 млрд 921,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб», – повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько.

Посадовець також наголосив, що платниками цього податку є як фізичні особи-резиденти, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні, і іноземні доходи, так і фізособи-нерезиденти, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні, а також податкові агенти.

«Даний платіж є одним із бюджетоформуючих дохідної частини місцевих скарбниць. При цьому, основну частину в його надходженнях займає оподаткування заробітної плати та інших доходів громадян. Тому протидія тіньовим процесам на ринку праці – одне із пріоритетних завдань служби», – наголосив очільник ГУ ДПС в області.

Коли з ладу вийшов програмний РРО

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу суб’єктів господарювання, що при несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та:

- якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення (далі – ПЗ), то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;

- якщо несправність пристрою (пошкодження), то слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (J1316701) (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок)) (далі – Повідомлення за ф. №2-ПРРО) з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку) з позначкою про відновлення роботи;

- якщо пристрій викрадено або втрачено, то слід подати Повідомлення за ф. №2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація ПРРО скасовується та потрібно повторно зареєструвати ПРРО, якому буде присвоєно інший фіскальний номер.

Зберігання та надання для перевірки податкових накладних, складених в електронній формі

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Згідно із п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст.39 та 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 . ст.44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені цим пунктом терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.

Відповідно до п. п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи,видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.

При цьому оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року «Про електронні довірчі послуги».

Враховуючи зазначене, податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, складені в електронній формі, повинні зберігатися платниками податку на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях.

Під час проведення перевірки платники ПДВ зобов’язані надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації, а у випадках, визначених законом, також надати копії податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, засвідчені в порядку, встановленому законодавством.

Витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відсутній: як нарахувати земельний податок

Відповідно до абзаців першого і третього п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку, зокрема, юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з частиною другою ст. 20 Закону України від 11 грудня 2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1378), дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина третя ст. 23 Закону №1378).

Відповідно до частини третьої ст. 6 Закону України від 07 липня 2011 року №3613-VI «Про Державний земельний кадастр» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №3613), адміністратором Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Оскільки відомості про нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці відповідно до ст. 13 Закону №3613 є складовою відомостей Кадастру, при обрахунку податкових зобов’язань по земельному податку платнику податку доцільно використовувати інформацію про нормативну грошову оцінку земель, наявну у Кадастрі.

Отже, при затвердженні нової нормативної грошової оцінки землі та якщо суб’єкт господарювання – платник земельного податку з певних причин не може своєчасно отримати витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, то з метою подання податкової декларації з плати за землю суму податкових зобов’язань з земельного податку такий суб’єкт господарювання самостійно обчислює з урахуванням інформації про нормативну грошову оцінку земель, наявну у Кадастрі.

Однак після отримання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки суб’єкт господарювання зобов’язаний відповідно до ст. 50 ПКУ уточнити показники податкової декларації з плати за землю.

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Прочитано 27 разів
WEBSITE.WS - Your Internet Address For Life™ <p> Your browser does not support frames. Continue to <a href="https://www.website.ws/wc_landing.dhtml?domain=ucoz.ws">https://www.website.ws/wc_landing.dhtml?domain=ucoz.ws</a>.</p>

Прокоментувати:

Поля позначені зірочкою (*) обов'язкові для заповнення.