Версія для друку
Середа, 02 вересня 2020 08:00

02.09.2020

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

За воду треба платити лише первинним водокористувачам

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Згідно з частинами другою та третьою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року №213/95-ВР водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Слід зазначити, що згідно із п. п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.

Застосування РРО при наданні стоматологічних послуг підприємцями-платниками єдиного податку

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Пунктом 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами-підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Разом з тим, п. 6 ст. 9 Закону №265 встановлено, що РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами-підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.

Вироби медичного призначення (медичні вироби) – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів (абзац тридцять четвертий ст. 2 Закону №265).

Абзацом другим ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року №123/96-ВР «Про лікарські засоби» встановлено, що лікарський засіб – це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Враховуючи викладене вище, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп при наданні стоматологічних послуг не застосовують РРО та/або ПРРО, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень. При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО та/або ПРРО для таких платників єдиного податку є обов’язковим.

Якщо фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп надають стоматологічні послуги та при цьому здійснюють реалізацію лікарських засобів і виробів медичного призначення, то незалежно від обсягу доходу, такі платники зобов’язані проводити розрахунки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО та/або ПРРО з наданням відповідного розрахункового документу.

Щоб встигнути обрати спрощену систему оподаткування з четвертого кварталу

У п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку.

Порядок переходу на спрощену систему оподаткування врегульовано ст. 298 ПКУ. Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. При цьому такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку (п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Так, 15 вересня 2020 року буде останнім днем для подання заяви про перехід на спрощену систему оподаткування з четвертого кварталу 2020 року.

Платники Тернопільського краю сплатили до бюджетів майже 4,9 млрд гривень

Платники податків Тернопільщини спрямували до Зведеного бюджету України 4 млрд 881,4 млн грн податків та зборів у січні-серпні 2020 року. Порівняно з відповідним періодом минулого року приріст склав 318,9 млн грн або на 7 відсотків більше. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько.

Він зазначив, що надходження державного бюджету склали 2 млрд 16,1 млн гривень, тоді як у січні-серпні 2019 року платники сплатили 1 млрд 839,6 млн грн податкових платежів. Відтак цьогоріч надходження збільшились на 176,5 млн грн або 9,6 відсотка. «До того ж сплата перевищила очікувані надходження на 6,1 відсотка, отож додатково скарбниця держави отримала від наших краян 115,7 млн гривень», – констатував очільник ГУ ДПС в області.

За його словами, доходи місцевих бюджетів упродовж восьми місяців 2020 року склали 2 млрд 860,9 млн гривень, а це на 3,3 відсотка більше, ніж очікувалося. Відтак до місцевих скарбниць спрямували плюс 92,3 млн гривень. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом приріст надходжень склав 144,1 млн грн або 5,3 відсотка.

«У розрізі основних бюджетоутворюючих платежів забезпечено надходження 874,3 млн грн податку на додану вартість, що на 116,1 млн грн більше за січень-серпень 2019 року, 185,5 млн грн податку на прибуток (плюс 20,4 млн грн до очікуваного показника і 10,6 млн грн – до минулого року) та 11,1 млн грн акцизного податку», – деталізував Іван Пунько.

«Відрадно, що у період пандемічних обмежень суб’єкти підприємництва Тернопілля розуміють необхідність та соціальну значимість сплати податкових платежів, тому перераховують їх до бюджетів усіх рівнів своєчасно та у повному обсязі», – підсумував посадовець.

Прочитано 62 разів Останнє редагування Середа, 02 вересня 2020 09:07
WEBSITE.WS - Your Internet Address For Life™ <p> Your browser does not support frames. Continue to <a href="https://www.website.ws/wc_landing.dhtml?domain=ucoz.ws">https://www.website.ws/wc_landing.dhtml?domain=ucoz.ws</a>.</p>
Oleg

Останні з Oleg