Зборівська районна рада

Офіційний веб-сайт

Пошук

Останні коментарі

Зараз на сайті

На сайті 28 гостей та відсутні користувачі

Форма для подання пояснення чи скарги на рішення комісії щодо зупинки реєстрації податкової накладної

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що Повідомлення про подання пояснень та копій документів/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі ХМL за наступними формами:

- Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (код форми J/F 13126) (далі – Повідомлення 1);

- скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код форми (J/F 13132) (далі – Скарга).

Кількість документів довільного формату (файлів), що додаються до Повідомлення 1/Скарги не повинна перевищувати 100 шт.

Разом з тим, один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його розмір не перевищує 2 Мб.

Вищезазначені обмеження пов’язані з оптимізацією обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Якщо кількість документів довільного формату (файлів) перевищує 100 шт., то платник повинен самостійно визначити їх пріоритетність та надати ту кількість, яка може бути оброблена інформаційно-телекомунікаційною системою.

Тернопільському бізнесу віддали 345 млн грн податку на додану вартість

Про бажання відшкодувати податок на додану вартість у січні-серпні 2020 року повідомили 125 суб’єктів господарювання Тернопільського краю. Заявлена ними сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок склала 336 млн гривень.

До речі, на початок вересня цього року платникам податків Тернопілля повернули з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 345 млн грн податку на додану вартість. Загальний залишок невідшкодованого ПДВ становить 76 млн грн, зокрема, 60 млн грн перебувають на стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування, 16 млн грн – на стадії судового та адміністративного розгляду.

З початку року за результатами проведених перевірок податківці упередили 5 млн грн неправомірно заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ.

Загалом на теренах нашого краю платниками податку на додану вартість зареєстровані 2767 юридичних осіб.

Варто зазначити, що з початку року фактично кількість платників податку на додану вартість – юросіб збільшилась на 111 або зросла на 5,4 відсотка. Порівняно ж січнем-серпнем минулого року їхня кількість зросла на 113 осіб або на 4,3 відсотка більше.

Тернопільському бізнесу віддали 345 млн грн податку на додану вартість

Про бажання відшкодувати податок на додану вартість у січні-серпні 2020 року повідомили 125 суб’єктів господарювання Тернопільського краю. Заявлена ними сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок склала 336 млн гривень.

До речі, на початок вересня цього року платникам податків Тернопілля повернули з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 345 млн грн податку на додану вартість. Загальний залишок невідшкодованого ПДВ становить 76 млн грн, зокрема, 60 млн грн перебувають на стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування, 16 млн грн – на стадії судового та адміністративного розгляду.

З початку року за результатами проведених перевірок податківці упередили 5 млн грн неправомірно заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ.

Загалом на теренах нашого краю платниками податку на додану вартість зареєстровані 2767 юридичних осіб.

Варто зазначити, що з початку року фактично кількість платників податку на додану вартість – юросіб збільшилась на 111 або зросла на 5,4 відсотка. Порівняно ж січнем-серпнем минулого року їхня кількість зросла на 113 осіб або на 4,3 відсотка більше.

Податкова знижка, щоб не проґавити час на повернення

Багато українців чули про податкову знижку як можливість повернути собі частину витрат сімейного бюджету, однак, як свідчить практика, не всі громадяни розуміють, як правильно користуватися податковою пільгою в Україні. Саме під час «гарячої лінії», яка відбулася у третій декаді вересня, заступниця начальника управління-начальниця відділу адміністрування єдиного внеску, аналізу та прогнозування надходжень податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Тернопільській області Лариса Березюк поспілкувалася із додзвонювачами на цю тему.

Про що цікавились громадяни надаємо увазі читачам.

 

Питання: Де можна ознайомитися із переліком документів для податкової знижки? Адже ще не встигли скористатися за навчання цьогоріч.

Лариса Березюк: Зазначу, що Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» уточнено перелік документів, які підтверджують витрати, що включаються до складу податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинна бути відображена вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Також встановлено, що копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ – 3 роки.

Якщо відповідні документи підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Питання: За які витрати можна отримати податкову знижку?

Лариса Березюк: До основних витрат, які декларуються громадянами з метою отримання податкової знижки, належать:

- частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом;

- сума коштів або вартість майна, перераховані (передані) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;

- сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання;

- сума страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення;

- сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;

- оплата державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини;

- сума коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу;

- сплата видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом (у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним);

- сума коштів у вигляді орендної плати, фактично сплаченої платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Питання: Витрати на лікування коронавірусної хвороби включаються до податкової знижки?

Лариса Березюк: Новиною цього року стало те, що до списку витрат, дозволених для включення до податкової знижки за результатами 2020 звітного року, додано витрати на боротьбу з COVID-19 в Україні. 

Серед них – витрати на лікарські засоби для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційні засоби і антисептики, медичне обладнання, засоби індивідуального захисту, медичні вироби для скринінгу хворих, а також інші медичні вироби, лабораторне обладнання чи розхідні матеріали, які стосуються запобігання поширенню коронавірусу в Україні. 

Такі лікарські засоби повинні бути передані саме громадським об’єднанням, благодійним організаціям, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, закладам охорони здоров’я тощо.

Для отримання знижки потрібно буде надати пакет документів, що підтверджує понесені витрати: платіжні та розрахункові документи, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинна бути відображена вартість таких товарів, робіт чи послуг і строк їх продажу (виконання, надання).

Оскільки витрати на боротьбу з COVID-19 дозволено декларувати з метою отримання знижки лише з 2020 року, скористатися можна цим наступного 2021 року, коли почнеться кампанія з декларування за 2020 рік.

Питання: Упродовж року було внесено благодійні внески на користь неприбуткових організацій і є намір отримати на цій підставі податкову знижку.

Лариса Березюк: Треба звернути увагу на кілька нюансів. Неприбуткова організація повинна бути зареєстрована в Україні та внесена до Реєстру неприбуткових організацій та установ на момент здійснення благодійного внеску. Витрати враховуємо у розмірі, що не перевищує 4% від суми вашого загального оподатковуваного доходу (у вигляді заробітної плати), отриманого протягом року.

Питання: Який механізм повернення коштів?

Лариса Березюк: Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, упродовж 60 календарних днів після надходження податкової декларації.

Питання: Дитина навчається у платному садочку, податкова знижка діє? Раніше такої законодавчої норми не було.

Лариса Березюк: До переліку витрат, які можуть бути включені до податкової знижки, також включено заклади дошкільної та позашкільної освіти і є юридичними особами. До дошкільної освіти належать ясла, ясла-садок, дитячий садок, центр розвитку дитини тощо, а до закладів позашкільної освіти – зокрема, музичні, художні та спортивні школи. Дана норма чинна ще з 28 липня 2018 року.

Лариса Березюк: Звертаю увагу, що громадяни, які мають право на податкову знижку за результатами 2019 року, можуть подати декларацію по 31 грудня 2020 року.

Встановлено відсутність платника податків за місцезнаходженням: дії контролерів

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв’язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням) посадовими (службовими) особами органу Державної податкової служби України (далі – орган ДПС), невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт.

При цьому підрозділ органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв’язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, протягом двох робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника або уповноважену особу) органу ДПС та готує запит на встановлення місцезнаходження платника податків.

Такий запит підписується керівником (його заступником або керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДПС, працівники якого особою) органу ДПС, працівники якого здійснюють (очолюють) перевірку, реєструється та направляється у загальновстановленому порядку до відповідного територіального органу Державної фіскальної служби України (далі – орган ДФС) за основним місцем обліку платника податків.

Оперативний підрозділ відповідного територіального органу ДФС за основним місцем обліку платника податків опрацьовує запит та у разі встановлення місцезнаходження платника податків не пізніше наступного робочого дня письмово направляє ініціатору запиту інформацію про встановлене місцезнаходження.

Якщо внаслідок вжитих працівниками оперативного підрозділу наведеного вище територіального органу ДФС заходів місцезнаходження платника податків не встановлено, такий територіальний орган ДФС за основним місцем обліку платника податків не пізніше 10 календарних днів з дня отримання запиту в обов’язковому порядку письмово повідомляє орган ДПС – ініціатора запиту про проведену роботу з наданням копій отриманих у процесі його виконання матеріалів. У разі необхідності термін виконання запиту може бути продовжений за рішенням керівника відповідного територіального органу ДФС, але не більше ніж до 30 календарних днів з дня отримання запиту, про що письмово повідомляється орган ДПС – ініціатор запиту до закінчення 10-денного терміну.

При не встановленні місцезнаходження платника податків протягом 30 календарних днів з дати отримання запиту, рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків приймає керівник (заступник керівника) органу ДФС на підставі службової записки (рапорту) начальника оперативного підрозділу.

Після прийняття рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків начальник оперативного підрозділу протягом 3 робочих днів про прийняте рішення письмово повідомляє орган ДПС – ініціатора запиту.

 

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Мала податкова реформа: зміна критерію щодо визначення об’єкта оподаткування та подання звітності без коригування фінансового результату

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженості у податковому законодавстві» збільшено вдвічі поріг річного доходу (з 20 до 40 млн гривень), який дає право платнику податку на прибуток для визначення об’єкту оподаткування без коригування фінансового результату на усі різниці, встановлені розділом ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Винятком є від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років а також для застосування виключно річного звітного періоду. Зауважимо, що зазначені зміни набрали чинності з 23 травня 2020 року.

Отже, платники податку на прибуток, щодо яких виконується зазначений критерій, зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату вже за результатами податкового (звітного) 2020 року, про що має бути зазначено у Декларації у графі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці».

Важливо, що з 01 січня 2021 року також будуть внесені зміни до п. 137.5 ст. 137 ПКУ, які передбачатимуть обов’язкову умову щодо застосування річного періоду для платників податку на прибуток, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період не перевищує 40 млн гривень (зараз – 20 мільйонів гривень).

Жителі Тернопільщини найчастіше декларували спадщину та дарування

Свій конституційний обов’язок щодо декларування доходів з початку цього року вже виконали 9497 жителів Тернопільщини. Вони задекларували 576,9 млн грн доходу. Про отримані минулоріч неоподатковані доходи заявили 5611 наших краян. Правом на податкову знижку за цей період скористалися 3886 осіб.

Загальна сума самостійно нарахованих податкових зобов’язань становить 21,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 3,9 млн грн військового збору.

Найчастіше декларанти заявляли про отримання спадку та дарування, а це – 1362 особи, які отримали 163,6 млн грн доходу. Продаж рухомого чи нерухомого майна, а також здача в найм майна принесли 699 та 299 декларантам відповідно 80,6 млн грн та 12,8 млн грн доходу. Доходи, отримані від незалежної професійної діяльності, задекларували 298 жителів області на суму 28,7 млн гривень. Ще 52 краян інформували про отримання 18,1 млн грн інвестиційного прибутку. Отримання іноземних доходів спонукало до подання декларації 50 осіб. Вони заявили про отримання 18,7 млн гривень.

Найбільші суми податку на доходи фізичних осіб, а це 8,7 млн грн та 5,2 млн грн визначили громадянам, які отримували минулоріч подарунки та спадщину та здійснювали незалежну професійну діяльність. Тим, хто отримував доходи від продажу майна чи отримували іноземні доходи, належить сплатити відповідно 1,7 млн грн та 3,2 млн грн податку.

Крім цього, 35 осіб заявили про отримання мільйонних статків на загальну суму 175,5 млн гривень. Основними джерелами доходів мільйонерів є продаж чи здача в оренду нерухомого та рухомого майна, спадщини чи дарування, іноземні доходи, інвестиційні прибутки тощо. Вони мають додатково сплатити 4,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 548 тис. грн військового збору.

Договір про визнання електронних документів: як укласти платнику з податковою

Відповідно до абзацу першого п. 1 розд. ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261) (далі – Порядок №557), юридичні особи, самозайняті особи, набувають статусу суб’єкта електронного документообігу (далі – СЕД) з дати приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Договір).

Приєднання до Договору здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства. Підтвердженням про приєднання платника до Договору є отримання ним відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа (абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку №557).

Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису (абзац третій п. 1 розд. ІІІ Порядку №557).

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку №557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком №557, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності) (абзац другий п. 2 розд. ІІ Порядку №557).

Спрощена система оподаткування для юридичних осіб

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Спрощена система оподаткування для юридичних осіб».

На питання платників відповідала начальниця відділу адміністрування податку на прибуток управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольга Кондратюк.

Наводимо найактуальніші питання, які обговорювались під час телефонного сеансу, та відповіді на них.

Питання: Чи можна обрати єдиний податок, якщо наше товариство здійснює видобуток корисних копалин для власних потреб?

Ольга Кондратюк: Ні, поясню. Податковим кодексом України визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють, зокрема видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення. Зазначена норма не передбачає винятку для здійснення видобутку корисних копалин, який не пов’язаний з отриманням доходу.

Питання: Збільшено обсяг доходу який надає право юридичним особам – платникам єдиного податку перебувати у третій групі. Як визначатиметься у 2020 році граничний обсяг доходу у зв’язку з цим?

Ольга Кондратюк: Зазначу, що з 2 квітня 2020 року, внесено зміни, до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України щодо збільшення граничних обсягів доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на третій групі, з 5 млн грн до 7 млн гривень.

Таке збільшення передбачено Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які:

- в І кварталі 2020 року перевищили граничний обсяг доходу, який надає їм право перебувати у третій групі – 5 млн грн, повинні до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у подвійному розмірі, тобто 6% із застосуванням ПДВ та 10% без застосування ПДВ, і перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України;

- в І кварталі 2020 року не перевищили граничний обсяг доходу – 5 млн грн, мають право перебувати в обраній групі. При цьому такі платники єдиного податку з 2 квітня 2020 року дотримуються нового річного граничного обсягу доходу – 7 млн гривень, який визначається за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно).

Питання: З якого періоду сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку після анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку?

Ольга Кондратюк: Сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше, ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. При цьому зазначені норми не застосовуються при анулюванні реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.

Питання: Новостворений сільськогосподарський товаровиробник. Коли можна обрати четверту групу спрощеної системи оподаткування?

Ольга Кондратюк: Новостворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Питання: Податкове відомство відмовило у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Відмову отримали після подання заяви на 20 календарний день. Чи не протермінував інспектор нашу заяву?

Ольга Кондратюк: Ні, не протермінував. Контролюючий орган за місцем обліку (місцезнаходженням) юридичної особи надає письмову вмотивовану відмову у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи та включення до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи впродовж тридцяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи.

Питання: Який термін для подання заяви юридичною особою, котра бажає змінити ставку єдиного податку з 5 на 3 відсотки?

Ольга Кондратюк: Нагадаю, що Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені зміни для юридичних осіб-платників єдиного податку третьої групи.

Так, зокрема, платникам єдиного податку третьої групи при добровільній зміні ставки єдиного податку в розмірі 5% реєстраційна заява подається не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку 3%, що передбачає сплату ПДВ. Раніше було – не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу.

Питання: Я – платник єдиного податку третьої групи. Наше підприємство змінило податкову адресу. Коли подавати зміни у податкову?

Ольга Кондратюк: Платниками єдиного податку третьої групи при зміні податкової адреси, місця провадження господарської діяльності Заява для застосування спрощеної системи оподаткування та звітності (форма якої, нагадаю, затверджена наказом Міністерство фінансів України від 16.07.2019 №308) подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

Раніше така заява подавалась разом із декларацією з єдиного податку за звітний квартал, у якому відбулися зміни. Законодавчі корективи внесені Законом України №466 з 23 травня 2020 року.

Відображаємо факт викрадення ТМЦ в обліку з ПДВ

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані при здійсненні операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

Підпунктом «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ст. 189 ПКУ).

Відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, оскільки товарно-матеріальні цінності було визнано викраденими, (у зв’язку з чим вони не можуть бути використані у господарській діяльності), то платник податку на підставі п. п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ у тому звітному періоді, в якому був встановлений такий факт викрадення, повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення таких цінностей, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.

Що стосується викрадення основних засобів, то відповідно до вимог п. п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням не є постачанням товарів.

Тому при викраденні основних засобів, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт викрадення документально підтверджується відповідно до законодавства.

 

 

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Які рахунки повинен закрити ФОП при припиненні підприємницької діяльності

Відповідно до ст. 69 Податкового кодексу України, банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.

Порядок відкриття та закриття банками, їх відокремленими підрозділами та філіями іноземних банків в Україні поточних, вкладних (депозитних) рахунків, рахунків умовного зберігання клієнтів банків регулюється Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493 зі змінами (далі – Інструкція).

Зокрема, Інструкцією визначено, що банки мають право відкривати поточні, вкладні (депозитні) рахунки та рахунки умовного зберігання, зокрема, юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам.

Клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї підприємницької/незалежної професійної діяльності/діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.

При цьому, забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності, рахунки, що відкривалися для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності підлягають закриттю. Рахунки, які були відкриті для власних потреб обов’язковому закриттю не підлягають.

Мала податкова реформа: новації трансфертного ціноутворення

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни, зокрема до п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, яким встановлено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Повідомлення про участь в міжнародній групі компаній подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»

Інформація, яку має містити повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, встановлена п. п. 39.4.2.2 пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Нагадуємо, що відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ норми п. 39.4 ст. 39 ПКУ щодо подання платниками податків повідомлення про участь у міжнародній групі компаній – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.

Таким чином, за 2020 рік у разі здійснення контрольованих операцій разом із звітом про контрольовані операції подається повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Що стосується подання глобальної документації (мастер-файлу), то відповідно до п. п. 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.

Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.

Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором (п. п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році.

Жителям Тернопілля повернули 9,9 млн грн податку через витрати на навчання, страхування і не тільки

З початку цього року 3588 жителів Тернопільської області подали декларації про майновий стан та доходи до податкових органів, аби скористатися своїм правом на податкову знижку. Вони задекларували 58,2 млн грн витрат.

Більшість наших краян, а це 2928 (82%) особи – подали декларації для отримання податкової знижки в зв’язку з понесеними витратами на навчання. Про сплату страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя заявили 590 декларантів. Сплата відсотків за іпотечними кредитами стала підставою для податкової знижки 30 жителів Тернопілля. Понесені витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій та усиновлення дітей дали право на податкову знижку 9 нашим краянам. Стільки ж скористались поверненням податку, оскільки витрачались на переобладнання транспортних засобів. Ще 10 осіб задекларували пожертви, а 12 – витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла.

За насідками перерахунків цим громадянам нараховано до повернення 11,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Майже 84 відсотки, а це 9,9 млн грн визначеної до відшкодування суми вже повернули декларантам.

Нагадуємо, що громадяни, які бажають скористатися своїм правом на податкову знижку, можуть подати декларацію впродовж року – до 31 грудня включно.

Документи, що необхідно подати юрособі для обрання четвертої групи єдиного податку

Для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи подають не пізніше 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення, подають протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем його утворення, до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок декларацію з податку за період від дати утворення до кінця поточного року для набуття статусу платника податку, а також усіх прав і обов’язків щодо погашення податкових зобов’язань або боргів, які передані йому як правонаступнику.

При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Понеділок, 28 вересня 2020 10:44

Податкова знижка за навчання

Податкова знижка за навчання

Відповідно до ст.166 п.166.3 Податкового кодексу України подати декларацію з метою отримання податкової знижки мають право громадяни, які понесли витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Тобто, право на отримання податкової знижки мають платник податку та/або члени сім’ї першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Особа, що хоче отримати виплату повинна відповідати наступним критеріям:

- мати громадянство України та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

- не бути приватним підприємцем;

- загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не перевищує суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а у випадках передбачених законом – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду.

Для отримання податкової знижки на навчання необхідно звернутися до територіального органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

Документи, що підтверджують право на податкову знижку на навчання:

- заява із зазначенням реквізитів рахунку для перерахування відшкодування;

- копія паспорта та РНОКПП особи, яка сплатила за навчання, крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (якщо за навчання сплачує член сім’ї);

- копія паспорта (свідоцтва про народження) особи, яка навчається;

- податкова декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (далі – податкова декларація);

- відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери щодо суми сплачених коштів за вказаний період;

- договір з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено вартість навчання та строк оплати;

- довідка про заробітну плату за звітний період з обов’язковим включенням сум утримуваних податків;

- документи, що підтверджують ступінь споріднення у разі компенсації вартості навчання членом сім’ї першого ступеня споріднення (наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб).

Копії документів, які подані на підтвердження платником податків витрат та копії договорів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються територіальному органу Державної податкової служби України, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом.

Якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Важливо, з 23.05.2020 відповідні витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, в податковій декларації він зазначатиме лише реквізити електронного розрахункового документа.

Граничний термін подання податкової декларації для реалізації права на податкову знижку за 2019 рік – 31 грудня 2020 року. Податкову декларацію для отримання податкової знижки можна подати як особисто, так і в електронній формі, скориставшись сервісом «Електронний кабінет платника».

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Оновлено Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД для визначення відповідності ПН/РК критеріям ризиковості здійснення операцій

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що ДПС України наказом від 08.09.2020 №479 «Про внесення змін до наказу ДПС від 03.02.2020 №67 «Про затвердження Переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям ризиковості здійснення операції»» (далі – Наказ №479) виклала у новій редакції Перелік кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу (далі – Перелік).

Даний Перелік оновлено з метою удосконалення автоматизованого моніторингу щодо перевірки відповідності операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операцій відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 із змінами.

Ознайомитися із Наказ №479 можна на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74760.html.

Мала податкова реформа: порядок обліку нерезидентів в контролюючих органах

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) запроваджено зміни до п. 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набули чинності з 01.07.2020.

Зазначеними змінами передбачено, що нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або до отримання нерезидентом майнових прав на нерухомість або землю в Україні, або до відкриття рахунків в банках України, зобов’язані стати на облік у контролюючому органі.

Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати:

- у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;

- до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

- до відкриття рахунку в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок.

До заяви додаються копії таких документів (з пред’явленням оригіналів):

- витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- документ, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- документ, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- документ про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.

Також в ст. 64 ПКУ зазначено, що у разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.

При встановленні контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України, зазначеної в абзацах третьому –  п’ятому п. 64.5 ст. 64 ПКУ, без взяття на податковий облік нерезидента, зокрема здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі, що має ознаки постійного представництва, контролюючим органом призначається перевірка такої діяльності. Відповідно до п. 64.5 ст. 64 ПКУ порядок проведення перевірки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням особливостей, визначених ПКУ.

Якщо перевіркою встановлено ведення нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган складає акт перевірки, який надсилається нерезиденту в порядку, визначеному п. 86.13 ст. 86 ПКУ. На підставі акта перевірки контролюючим органом може бути прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки.

Порядок взяття на облік нерезидентів у контролюючих органах встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Проблемні питання функціонування системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику (СМКОР)

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальниця управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Тернопільській області Наталія Волошинович під час Інтернет-конференції поспілкувалася із дописувачами щодо проблемних питань функціонування СМКОР.

Найцікавіші питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

Питання: У яких випадках блокується реєстрація податкової накладної?

Наталія Волошинович: Реєстрація податкових накладних призупиняється у випадку наявності щодо суб’єкта господарювання рішення про його відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ або у випадку здійснення ним операції, яка містить ознаки ризиковості.

Критерії ризиковості платника ПДВ та критерії ризиковості операцій визначені та затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019.

Питання: Вчора, мені заблокували податкову накладну. Протягом якого терміну я маю подати заяву та документи на її розблокування?

Наталія Волошинович: Платник податку має право подати до контролюючого органу пояснення та копії документів до зупинених податкових накладних/розрахунках коригування упродовж 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податкових накладних/розрахунках коригування.

Питання: Які саме документи надати податковій для розблокування податкової накладної?

Наталія Волошинович: Перелік документів, які необхідно надати разом із поясненням для розгляду Комісією контролюючого органу питання щодо погодження реєстрації призупиненої податкової накладної/розрахунку коригування, визначений у п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019. Він залежить від галузевої специфіки підприємства, але основними із них є: договір на купівлю-продаж товарів (надання послуг); первинні документи щодо постачання/придбання, транспортування, зберігання; видаткові накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (якщо таке передбачено договором або законодавством).

Питання: Я приватний підприємець, на даний час у приміщенні, де я проваджу діяльність, проводяться ремонтні роботи з інтернет-зв’язку. Можна подати пояснення та копії підтверджуючих документів для розблокування податкової накладної до податкового органу наручно? Оскільки постачальник не може відобразити податковий кредит.

Наталія Волошинович: Виключно в електронній формі з дотриманням умов електронного цифрового підпису.

Питання: Упродовж якого терміну можна очікувати на рішення щодо розблокування розрахунку коригування?

Наталія Волошинович: Комісія контролюючого органу розглядає подані пояснення та копії документів до зупинених податкових накладних/розрахунках коригування упродовж 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, та приймає одне з рішень: про реєстрацію податкових накладних/розрахунках коригування, після чого податкова накладна/розрахунок коригування реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних за умови наявного ліміту, або відмову в такій реєстрації.

Питання: Назвіть основні причини відмови в реєстрації призупиненої податкової накладної на Тернопільщині.

Наталія Волошинович: Підстави для винесення рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прописано в Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зокрема, п. 11:

- ненадання письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування;

- ненадання копій документів;

- надання копій документів, оформлення яких не відповідає вимогам чинного законодавства.

Питання: Які подальші дії платника, якщо відмовлено в реєстрації призупиненої податкової накладної/розрахунку коригування?

Наталія Волошинович: Платник податку має право оскаржити рішення регіональної комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку шляхом направлення впродовж 10 робочих днів скарги з поясненнями та копіями документів до комісії центрального рівня, тобто до Державної податкової служби України.

Якщо протерміновано строки подання скарги або в її задоволенні відмовлено, платник податку має право оскаржити рішення про відмову в судовому порядку.

Питання: А який термін розгляду скарги?

Наталія Волошинович: Скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається упродовж 10 календарних днів із дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

Бізнес Тернопільського краю використовує 4100 касових апаратів

Упродовж січня-серпня цього року суб’єкти підприємництва Тернопілля у своїй діяльності застосовували 4100 реєстраторів розрахункових операцій. Зокрема, 490 юридичних осіб проводять готівкові операції через 1435 касових апаратів. Більшість реєстраторів розрахункових операцій використовують все ж приватні підприємці: 2096 суб’єктів господарювання – фізичних особи у своїй діяльності застосовують 2665 одиниць касової техніки.

При цьому у серпні цього року зареєстровано 117 РРО, а анульовано реєстрацію 216 касових апаратів.

Нагадуємо, що відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та безготівковій формах, зобов’язані поінформувати про несправність касової техніки. Якщо вийшов із ладу РРО чи відбулося пошкодження засобів контролю, необхідно упродовж робочого дня, в якому виявлено несправності, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також упродовж двох робочих днів після дня виявлення несправностей – інформувати письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків. Щодо програмного РРО, то про те, що він вийшов із ладу, необхідно упродовж дня, коли це виявили, засобами телекомунікаційного зв’язку повідомити контролюючий орган, виробника ПРРО та центр сервісного обслуговування (за наявності) за встановленою формою.

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

ПочатокПопередня123НаступнаКінець
Сторінка 1 з 3