Зборівська районна рада

Офіційний веб-сайт

Пошук

Останні коментарі

Зараз на сайті

На сайті 16 гостей та відсутні користувачі

Oleg

Oleg

Форма для подання пояснення чи скарги на рішення комісії щодо зупинки реєстрації податкової накладної

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що Повідомлення про подання пояснень та копій документів/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі ХМL за наступними формами:

- Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (код форми J/F 13126) (далі – Повідомлення 1);

- скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код форми (J/F 13132) (далі – Скарга).

Кількість документів довільного формату (файлів), що додаються до Повідомлення 1/Скарги не повинна перевищувати 100 шт.

Разом з тим, один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його розмір не перевищує 2 Мб.

Вищезазначені обмеження пов’язані з оптимізацією обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Якщо кількість документів довільного формату (файлів) перевищує 100 шт., то платник повинен самостійно визначити їх пріоритетність та надати ту кількість, яка може бути оброблена інформаційно-телекомунікаційною системою.

Тернопільському бізнесу віддали 345 млн грн податку на додану вартість

Про бажання відшкодувати податок на додану вартість у січні-серпні 2020 року повідомили 125 суб’єктів господарювання Тернопільського краю. Заявлена ними сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок склала 336 млн гривень.

До речі, на початок вересня цього року платникам податків Тернопілля повернули з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 345 млн грн податку на додану вартість. Загальний залишок невідшкодованого ПДВ становить 76 млн грн, зокрема, 60 млн грн перебувають на стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування, 16 млн грн – на стадії судового та адміністративного розгляду.

З початку року за результатами проведених перевірок податківці упередили 5 млн грн неправомірно заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ.

Загалом на теренах нашого краю платниками податку на додану вартість зареєстровані 2767 юридичних осіб.

Варто зазначити, що з початку року фактично кількість платників податку на додану вартість – юросіб збільшилась на 111 або зросла на 5,4 відсотка. Порівняно ж січнем-серпнем минулого року їхня кількість зросла на 113 осіб або на 4,3 відсотка більше.

Тернопільському бізнесу віддали 345 млн грн податку на додану вартість

Про бажання відшкодувати податок на додану вартість у січні-серпні 2020 року повідомили 125 суб’єктів господарювання Тернопільського краю. Заявлена ними сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок склала 336 млн гривень.

До речі, на початок вересня цього року платникам податків Тернопілля повернули з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 345 млн грн податку на додану вартість. Загальний залишок невідшкодованого ПДВ становить 76 млн грн, зокрема, 60 млн грн перебувають на стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування, 16 млн грн – на стадії судового та адміністративного розгляду.

З початку року за результатами проведених перевірок податківці упередили 5 млн грн неправомірно заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ.

Загалом на теренах нашого краю платниками податку на додану вартість зареєстровані 2767 юридичних осіб.

Варто зазначити, що з початку року фактично кількість платників податку на додану вартість – юросіб збільшилась на 111 або зросла на 5,4 відсотка. Порівняно ж січнем-серпнем минулого року їхня кількість зросла на 113 осіб або на 4,3 відсотка більше.

Податкова знижка, щоб не проґавити час на повернення

Багато українців чули про податкову знижку як можливість повернути собі частину витрат сімейного бюджету, однак, як свідчить практика, не всі громадяни розуміють, як правильно користуватися податковою пільгою в Україні. Саме під час «гарячої лінії», яка відбулася у третій декаді вересня, заступниця начальника управління-начальниця відділу адміністрування єдиного внеску, аналізу та прогнозування надходжень податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Тернопільській області Лариса Березюк поспілкувалася із додзвонювачами на цю тему.

Про що цікавились громадяни надаємо увазі читачам.

 

Питання: Де можна ознайомитися із переліком документів для податкової знижки? Адже ще не встигли скористатися за навчання цьогоріч.

Лариса Березюк: Зазначу, що Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» уточнено перелік документів, які підтверджують витрати, що включаються до складу податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинна бути відображена вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Також встановлено, що копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ – 3 роки.

Якщо відповідні документи підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Питання: За які витрати можна отримати податкову знижку?

Лариса Березюк: До основних витрат, які декларуються громадянами з метою отримання податкової знижки, належать:

- частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом;

- сума коштів або вартість майна, перераховані (передані) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;

- сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання;

- сума страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення;

- сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;

- оплата державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини;

- сума коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу;

- сплата видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом (у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним);

- сума коштів у вигляді орендної плати, фактично сплаченої платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Питання: Витрати на лікування коронавірусної хвороби включаються до податкової знижки?

Лариса Березюк: Новиною цього року стало те, що до списку витрат, дозволених для включення до податкової знижки за результатами 2020 звітного року, додано витрати на боротьбу з COVID-19 в Україні. 

Серед них – витрати на лікарські засоби для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційні засоби і антисептики, медичне обладнання, засоби індивідуального захисту, медичні вироби для скринінгу хворих, а також інші медичні вироби, лабораторне обладнання чи розхідні матеріали, які стосуються запобігання поширенню коронавірусу в Україні. 

Такі лікарські засоби повинні бути передані саме громадським об’єднанням, благодійним організаціям, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, закладам охорони здоров’я тощо.

Для отримання знижки потрібно буде надати пакет документів, що підтверджує понесені витрати: платіжні та розрахункові документи, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинна бути відображена вартість таких товарів, робіт чи послуг і строк їх продажу (виконання, надання).

Оскільки витрати на боротьбу з COVID-19 дозволено декларувати з метою отримання знижки лише з 2020 року, скористатися можна цим наступного 2021 року, коли почнеться кампанія з декларування за 2020 рік.

Питання: Упродовж року було внесено благодійні внески на користь неприбуткових організацій і є намір отримати на цій підставі податкову знижку.

Лариса Березюк: Треба звернути увагу на кілька нюансів. Неприбуткова організація повинна бути зареєстрована в Україні та внесена до Реєстру неприбуткових організацій та установ на момент здійснення благодійного внеску. Витрати враховуємо у розмірі, що не перевищує 4% від суми вашого загального оподатковуваного доходу (у вигляді заробітної плати), отриманого протягом року.

Питання: Який механізм повернення коштів?

Лариса Березюк: Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, упродовж 60 календарних днів після надходження податкової декларації.

Питання: Дитина навчається у платному садочку, податкова знижка діє? Раніше такої законодавчої норми не було.

Лариса Березюк: До переліку витрат, які можуть бути включені до податкової знижки, також включено заклади дошкільної та позашкільної освіти і є юридичними особами. До дошкільної освіти належать ясла, ясла-садок, дитячий садок, центр розвитку дитини тощо, а до закладів позашкільної освіти – зокрема, музичні, художні та спортивні школи. Дана норма чинна ще з 28 липня 2018 року.

Лариса Березюк: Звертаю увагу, що громадяни, які мають право на податкову знижку за результатами 2019 року, можуть подати декларацію по 31 грудня 2020 року.

Встановлено відсутність платника податків за місцезнаходженням: дії контролерів

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв’язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням) посадовими (службовими) особами органу Державної податкової служби України (далі – орган ДПС), невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт.

При цьому підрозділ органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв’язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, протягом двох робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника або уповноважену особу) органу ДПС та готує запит на встановлення місцезнаходження платника податків.

Такий запит підписується керівником (його заступником або керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДПС, працівники якого особою) органу ДПС, працівники якого здійснюють (очолюють) перевірку, реєструється та направляється у загальновстановленому порядку до відповідного територіального органу Державної фіскальної служби України (далі – орган ДФС) за основним місцем обліку платника податків.

Оперативний підрозділ відповідного територіального органу ДФС за основним місцем обліку платника податків опрацьовує запит та у разі встановлення місцезнаходження платника податків не пізніше наступного робочого дня письмово направляє ініціатору запиту інформацію про встановлене місцезнаходження.

Якщо внаслідок вжитих працівниками оперативного підрозділу наведеного вище територіального органу ДФС заходів місцезнаходження платника податків не встановлено, такий територіальний орган ДФС за основним місцем обліку платника податків не пізніше 10 календарних днів з дня отримання запиту в обов’язковому порядку письмово повідомляє орган ДПС – ініціатора запиту про проведену роботу з наданням копій отриманих у процесі його виконання матеріалів. У разі необхідності термін виконання запиту може бути продовжений за рішенням керівника відповідного територіального органу ДФС, але не більше ніж до 30 календарних днів з дня отримання запиту, про що письмово повідомляється орган ДПС – ініціатор запиту до закінчення 10-денного терміну.

При не встановленні місцезнаходження платника податків протягом 30 календарних днів з дати отримання запиту, рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків приймає керівник (заступник керівника) органу ДФС на підставі службової записки (рапорту) начальника оперативного підрозділу.

Після прийняття рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків начальник оперативного підрозділу протягом 3 робочих днів про прийняте рішення письмово повідомляє орган ДПС – ініціатора запиту.

 

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Мала податкова реформа: зміна критерію щодо визначення об’єкта оподаткування та подання звітності без коригування фінансового результату

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженості у податковому законодавстві» збільшено вдвічі поріг річного доходу (з 20 до 40 млн гривень), який дає право платнику податку на прибуток для визначення об’єкту оподаткування без коригування фінансового результату на усі різниці, встановлені розділом ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Винятком є від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років а також для застосування виключно річного звітного періоду. Зауважимо, що зазначені зміни набрали чинності з 23 травня 2020 року.

Отже, платники податку на прибуток, щодо яких виконується зазначений критерій, зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату вже за результатами податкового (звітного) 2020 року, про що має бути зазначено у Декларації у графі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці».

Важливо, що з 01 січня 2021 року також будуть внесені зміни до п. 137.5 ст. 137 ПКУ, які передбачатимуть обов’язкову умову щодо застосування річного періоду для платників податку на прибуток, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період не перевищує 40 млн гривень (зараз – 20 мільйонів гривень).

Жителі Тернопільщини найчастіше декларували спадщину та дарування

Свій конституційний обов’язок щодо декларування доходів з початку цього року вже виконали 9497 жителів Тернопільщини. Вони задекларували 576,9 млн грн доходу. Про отримані минулоріч неоподатковані доходи заявили 5611 наших краян. Правом на податкову знижку за цей період скористалися 3886 осіб.

Загальна сума самостійно нарахованих податкових зобов’язань становить 21,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 3,9 млн грн військового збору.

Найчастіше декларанти заявляли про отримання спадку та дарування, а це – 1362 особи, які отримали 163,6 млн грн доходу. Продаж рухомого чи нерухомого майна, а також здача в найм майна принесли 699 та 299 декларантам відповідно 80,6 млн грн та 12,8 млн грн доходу. Доходи, отримані від незалежної професійної діяльності, задекларували 298 жителів області на суму 28,7 млн гривень. Ще 52 краян інформували про отримання 18,1 млн грн інвестиційного прибутку. Отримання іноземних доходів спонукало до подання декларації 50 осіб. Вони заявили про отримання 18,7 млн гривень.

Найбільші суми податку на доходи фізичних осіб, а це 8,7 млн грн та 5,2 млн грн визначили громадянам, які отримували минулоріч подарунки та спадщину та здійснювали незалежну професійну діяльність. Тим, хто отримував доходи від продажу майна чи отримували іноземні доходи, належить сплатити відповідно 1,7 млн грн та 3,2 млн грн податку.

Крім цього, 35 осіб заявили про отримання мільйонних статків на загальну суму 175,5 млн гривень. Основними джерелами доходів мільйонерів є продаж чи здача в оренду нерухомого та рухомого майна, спадщини чи дарування, іноземні доходи, інвестиційні прибутки тощо. Вони мають додатково сплатити 4,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 548 тис. грн військового збору.

Договір про визнання електронних документів: як укласти платнику з податковою

Відповідно до абзацу першого п. 1 розд. ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261) (далі – Порядок №557), юридичні особи, самозайняті особи, набувають статусу суб’єкта електронного документообігу (далі – СЕД) з дати приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Договір).

Приєднання до Договору здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства. Підтвердженням про приєднання платника до Договору є отримання ним відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа (абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку №557).

Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису (абзац третій п. 1 розд. ІІІ Порядку №557).

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку №557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком №557, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності) (абзац другий п. 2 розд. ІІ Порядку №557).

Спрощена система оподаткування для юридичних осіб

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Спрощена система оподаткування для юридичних осіб».

На питання платників відповідала начальниця відділу адміністрування податку на прибуток управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольга Кондратюк.

Наводимо найактуальніші питання, які обговорювались під час телефонного сеансу, та відповіді на них.

Питання: Чи можна обрати єдиний податок, якщо наше товариство здійснює видобуток корисних копалин для власних потреб?

Ольга Кондратюк: Ні, поясню. Податковим кодексом України визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють, зокрема видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення. Зазначена норма не передбачає винятку для здійснення видобутку корисних копалин, який не пов’язаний з отриманням доходу.

Питання: Збільшено обсяг доходу який надає право юридичним особам – платникам єдиного податку перебувати у третій групі. Як визначатиметься у 2020 році граничний обсяг доходу у зв’язку з цим?

Ольга Кондратюк: Зазначу, що з 2 квітня 2020 року, внесено зміни, до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України щодо збільшення граничних обсягів доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на третій групі, з 5 млн грн до 7 млн гривень.

Таке збільшення передбачено Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які:

- в І кварталі 2020 року перевищили граничний обсяг доходу, який надає їм право перебувати у третій групі – 5 млн грн, повинні до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у подвійному розмірі, тобто 6% із застосуванням ПДВ та 10% без застосування ПДВ, і перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України;

- в І кварталі 2020 року не перевищили граничний обсяг доходу – 5 млн грн, мають право перебувати в обраній групі. При цьому такі платники єдиного податку з 2 квітня 2020 року дотримуються нового річного граничного обсягу доходу – 7 млн гривень, який визначається за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно).

Питання: З якого періоду сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку після анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку?

Ольга Кондратюк: Сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше, ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. При цьому зазначені норми не застосовуються при анулюванні реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.

Питання: Новостворений сільськогосподарський товаровиробник. Коли можна обрати четверту групу спрощеної системи оподаткування?

Ольга Кондратюк: Новостворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Питання: Податкове відомство відмовило у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Відмову отримали після подання заяви на 20 календарний день. Чи не протермінував інспектор нашу заяву?

Ольга Кондратюк: Ні, не протермінував. Контролюючий орган за місцем обліку (місцезнаходженням) юридичної особи надає письмову вмотивовану відмову у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи та включення до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи впродовж тридцяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи.

Питання: Який термін для подання заяви юридичною особою, котра бажає змінити ставку єдиного податку з 5 на 3 відсотки?

Ольга Кондратюк: Нагадаю, що Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені зміни для юридичних осіб-платників єдиного податку третьої групи.

Так, зокрема, платникам єдиного податку третьої групи при добровільній зміні ставки єдиного податку в розмірі 5% реєстраційна заява подається не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку 3%, що передбачає сплату ПДВ. Раніше було – не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу.

Питання: Я – платник єдиного податку третьої групи. Наше підприємство змінило податкову адресу. Коли подавати зміни у податкову?

Ольга Кондратюк: Платниками єдиного податку третьої групи при зміні податкової адреси, місця провадження господарської діяльності Заява для застосування спрощеної системи оподаткування та звітності (форма якої, нагадаю, затверджена наказом Міністерство фінансів України від 16.07.2019 №308) подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

Раніше така заява подавалась разом із декларацією з єдиного податку за звітний квартал, у якому відбулися зміни. Законодавчі корективи внесені Законом України №466 з 23 травня 2020 року.

Відображаємо факт викрадення ТМЦ в обліку з ПДВ

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані при здійсненні операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

Підпунктом «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ст. 189 ПКУ).

Відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, оскільки товарно-матеріальні цінності було визнано викраденими, (у зв’язку з чим вони не можуть бути використані у господарській діяльності), то платник податку на підставі п. п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ у тому звітному періоді, в якому був встановлений такий факт викрадення, повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення таких цінностей, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.

Що стосується викрадення основних засобів, то відповідно до вимог п. п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням не є постачанням товарів.

Тому при викраденні основних засобів, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт викрадення документально підтверджується відповідно до законодавства.

 

 

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Які рахунки повинен закрити ФОП при припиненні підприємницької діяльності

Відповідно до ст. 69 Податкового кодексу України, банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.

Порядок відкриття та закриття банками, їх відокремленими підрозділами та філіями іноземних банків в Україні поточних, вкладних (депозитних) рахунків, рахунків умовного зберігання клієнтів банків регулюється Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493 зі змінами (далі – Інструкція).

Зокрема, Інструкцією визначено, що банки мають право відкривати поточні, вкладні (депозитні) рахунки та рахунки умовного зберігання, зокрема, юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам.

Клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї підприємницької/незалежної професійної діяльності/діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.

При цьому, забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності, рахунки, що відкривалися для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності підлягають закриттю. Рахунки, які були відкриті для власних потреб обов’язковому закриттю не підлягають.

Мала податкова реформа: новації трансфертного ціноутворення

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни, зокрема до п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, яким встановлено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Повідомлення про участь в міжнародній групі компаній подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»

Інформація, яку має містити повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, встановлена п. п. 39.4.2.2 пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

Нагадуємо, що відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ норми п. 39.4 ст. 39 ПКУ щодо подання платниками податків повідомлення про участь у міжнародній групі компаній – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.

Таким чином, за 2020 рік у разі здійснення контрольованих операцій разом із звітом про контрольовані операції подається повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Що стосується подання глобальної документації (мастер-файлу), то відповідно до п. п. 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.

Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.

Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором (п. п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році.

Жителям Тернопілля повернули 9,9 млн грн податку через витрати на навчання, страхування і не тільки

З початку цього року 3588 жителів Тернопільської області подали декларації про майновий стан та доходи до податкових органів, аби скористатися своїм правом на податкову знижку. Вони задекларували 58,2 млн грн витрат.

Більшість наших краян, а це 2928 (82%) особи – подали декларації для отримання податкової знижки в зв’язку з понесеними витратами на навчання. Про сплату страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя заявили 590 декларантів. Сплата відсотків за іпотечними кредитами стала підставою для податкової знижки 30 жителів Тернопілля. Понесені витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій та усиновлення дітей дали право на податкову знижку 9 нашим краянам. Стільки ж скористались поверненням податку, оскільки витрачались на переобладнання транспортних засобів. Ще 10 осіб задекларували пожертви, а 12 – витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла.

За насідками перерахунків цим громадянам нараховано до повернення 11,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Майже 84 відсотки, а це 9,9 млн грн визначеної до відшкодування суми вже повернули декларантам.

Нагадуємо, що громадяни, які бажають скористатися своїм правом на податкову знижку, можуть подати декларацію впродовж року – до 31 грудня включно.

Документи, що необхідно подати юрособі для обрання четвертої групи єдиного податку

Для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи подають не пізніше 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення, подають протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем його утворення, до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок декларацію з податку за період від дати утворення до кінця поточного року для набуття статусу платника податку, а також усіх прав і обов’язків щодо погашення податкових зобов’язань або боргів, які передані йому як правонаступнику.

При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Понеділок, 28 вересня 2020 10:44

Податкова знижка за навчання

Податкова знижка за навчання

Відповідно до ст.166 п.166.3 Податкового кодексу України подати декларацію з метою отримання податкової знижки мають право громадяни, які понесли витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Тобто, право на отримання податкової знижки мають платник податку та/або члени сім’ї першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Особа, що хоче отримати виплату повинна відповідати наступним критеріям:

- мати громадянство України та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

- не бути приватним підприємцем;

- загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не перевищує суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а у випадках передбачених законом – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду.

Для отримання податкової знижки на навчання необхідно звернутися до територіального органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

Документи, що підтверджують право на податкову знижку на навчання:

- заява із зазначенням реквізитів рахунку для перерахування відшкодування;

- копія паспорта та РНОКПП особи, яка сплатила за навчання, крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (якщо за навчання сплачує член сім’ї);

- копія паспорта (свідоцтва про народження) особи, яка навчається;

- податкова декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (далі – податкова декларація);

- відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери щодо суми сплачених коштів за вказаний період;

- договір з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено вартість навчання та строк оплати;

- довідка про заробітну плату за звітний період з обов’язковим включенням сум утримуваних податків;

- документи, що підтверджують ступінь споріднення у разі компенсації вартості навчання членом сім’ї першого ступеня споріднення (наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб).

Копії документів, які подані на підтвердження платником податків витрат та копії договорів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються територіальному органу Державної податкової служби України, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом.

Якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Важливо, з 23.05.2020 відповідні витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, в податковій декларації він зазначатиме лише реквізити електронного розрахункового документа.

Граничний термін подання податкової декларації для реалізації права на податкову знижку за 2019 рік – 31 грудня 2020 року. Податкову декларацію для отримання податкової знижки можна подати як особисто, так і в електронній формі, скориставшись сервісом «Електронний кабінет платника».

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Оновлено Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД для визначення відповідності ПН/РК критеріям ризиковості здійснення операцій

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що ДПС України наказом від 08.09.2020 №479 «Про внесення змін до наказу ДПС від 03.02.2020 №67 «Про затвердження Переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям ризиковості здійснення операції»» (далі – Наказ №479) виклала у новій редакції Перелік кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу (далі – Перелік).

Даний Перелік оновлено з метою удосконалення автоматизованого моніторингу щодо перевірки відповідності операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операцій відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 із змінами.

Ознайомитися із Наказ №479 можна на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74760.html.

Мала податкова реформа: порядок обліку нерезидентів в контролюючих органах

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) запроваджено зміни до п. 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набули чинності з 01.07.2020.

Зазначеними змінами передбачено, що нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або до отримання нерезидентом майнових прав на нерухомість або землю в Україні, або до відкриття рахунків в банках України, зобов’язані стати на облік у контролюючому органі.

Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати:

- у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;

- до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

- до відкриття рахунку в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок.

До заяви додаються копії таких документів (з пред’явленням оригіналів):

- витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- документ, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- документ, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- документ про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.

Також в ст. 64 ПКУ зазначено, що у разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.

При встановленні контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України, зазначеної в абзацах третьому –  п’ятому п. 64.5 ст. 64 ПКУ, без взяття на податковий облік нерезидента, зокрема здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі, що має ознаки постійного представництва, контролюючим органом призначається перевірка такої діяльності. Відповідно до п. 64.5 ст. 64 ПКУ порядок проведення перевірки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням особливостей, визначених ПКУ.

Якщо перевіркою встановлено ведення нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган складає акт перевірки, який надсилається нерезиденту в порядку, визначеному п. 86.13 ст. 86 ПКУ. На підставі акта перевірки контролюючим органом може бути прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки.

Порядок взяття на облік нерезидентів у контролюючих органах встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Проблемні питання функціонування системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику (СМКОР)

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальниця управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Тернопільській області Наталія Волошинович під час Інтернет-конференції поспілкувалася із дописувачами щодо проблемних питань функціонування СМКОР.

Найцікавіші питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

Питання: У яких випадках блокується реєстрація податкової накладної?

Наталія Волошинович: Реєстрація податкових накладних призупиняється у випадку наявності щодо суб’єкта господарювання рішення про його відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ або у випадку здійснення ним операції, яка містить ознаки ризиковості.

Критерії ризиковості платника ПДВ та критерії ризиковості операцій визначені та затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019.

Питання: Вчора, мені заблокували податкову накладну. Протягом якого терміну я маю подати заяву та документи на її розблокування?

Наталія Волошинович: Платник податку має право подати до контролюючого органу пояснення та копії документів до зупинених податкових накладних/розрахунках коригування упродовж 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податкових накладних/розрахунках коригування.

Питання: Які саме документи надати податковій для розблокування податкової накладної?

Наталія Волошинович: Перелік документів, які необхідно надати разом із поясненням для розгляду Комісією контролюючого органу питання щодо погодження реєстрації призупиненої податкової накладної/розрахунку коригування, визначений у п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019. Він залежить від галузевої специфіки підприємства, але основними із них є: договір на купівлю-продаж товарів (надання послуг); первинні документи щодо постачання/придбання, транспортування, зберігання; видаткові накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (якщо таке передбачено договором або законодавством).

Питання: Я приватний підприємець, на даний час у приміщенні, де я проваджу діяльність, проводяться ремонтні роботи з інтернет-зв’язку. Можна подати пояснення та копії підтверджуючих документів для розблокування податкової накладної до податкового органу наручно? Оскільки постачальник не може відобразити податковий кредит.

Наталія Волошинович: Виключно в електронній формі з дотриманням умов електронного цифрового підпису.

Питання: Упродовж якого терміну можна очікувати на рішення щодо розблокування розрахунку коригування?

Наталія Волошинович: Комісія контролюючого органу розглядає подані пояснення та копії документів до зупинених податкових накладних/розрахунках коригування упродовж 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, та приймає одне з рішень: про реєстрацію податкових накладних/розрахунках коригування, після чого податкова накладна/розрахунок коригування реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних за умови наявного ліміту, або відмову в такій реєстрації.

Питання: Назвіть основні причини відмови в реєстрації призупиненої податкової накладної на Тернопільщині.

Наталія Волошинович: Підстави для винесення рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прописано в Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зокрема, п. 11:

- ненадання письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування;

- ненадання копій документів;

- надання копій документів, оформлення яких не відповідає вимогам чинного законодавства.

Питання: Які подальші дії платника, якщо відмовлено в реєстрації призупиненої податкової накладної/розрахунку коригування?

Наталія Волошинович: Платник податку має право оскаржити рішення регіональної комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку шляхом направлення впродовж 10 робочих днів скарги з поясненнями та копіями документів до комісії центрального рівня, тобто до Державної податкової служби України.

Якщо протерміновано строки подання скарги або в її задоволенні відмовлено, платник податку має право оскаржити рішення про відмову в судовому порядку.

Питання: А який термін розгляду скарги?

Наталія Волошинович: Скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається упродовж 10 календарних днів із дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

Бізнес Тернопільського краю використовує 4100 касових апаратів

Упродовж січня-серпня цього року суб’єкти підприємництва Тернопілля у своїй діяльності застосовували 4100 реєстраторів розрахункових операцій. Зокрема, 490 юридичних осіб проводять готівкові операції через 1435 касових апаратів. Більшість реєстраторів розрахункових операцій використовують все ж приватні підприємці: 2096 суб’єктів господарювання – фізичних особи у своїй діяльності застосовують 2665 одиниць касової техніки.

При цьому у серпні цього року зареєстровано 117 РРО, а анульовано реєстрацію 216 касових апаратів.

Нагадуємо, що відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та безготівковій формах, зобов’язані поінформувати про несправність касової техніки. Якщо вийшов із ладу РРО чи відбулося пошкодження засобів контролю, необхідно упродовж робочого дня, в якому виявлено несправності, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також упродовж двох робочих днів після дня виявлення несправностей – інформувати письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків. Щодо програмного РРО, то про те, що він вийшов із ладу, необхідно упродовж дня, коли це виявили, засобами телекомунікаційного зв’язку повідомити контролюючий орган, виробника ПРРО та центр сервісного обслуговування (за наявності) за встановленою формою.

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Кого можна віднести до Реєстру неприбуткових установ та організацій

Відповідно до п. п. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.

Згідно з п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Так, Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що відповідно до п. п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

- бюджетні установи;

- громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

- спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

- житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

- об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

- професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

- сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

- інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Зміна номенклатури товарів/послуг у податковій накладній: виправлення через коригування

Якщо в результаті зміни умов постачання товарів/послуг збільшується кількість товарів/послуг по одній номенклатурі, а інша, також зазначена в такій податковій накладній, постачатись не буде, то постачальник (продавець) складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) з урахуванням наступних особливостей.

Щодо зазначеної у податковій накладній номенклатури товарів/послуг, кількість яких збільшується (перша група коригування):

- у першому рядку табличної частини (розділ Б) зазначаються зі знаком «–» показники рядка податкової накладної, опис (номенклатура) товарів/послуг за яким збільшується (такий рядок «обнуляється»);

- у графі 1.2 цього рядка – порядковий номер (№ за порядком) рядка податкової накладної, що коригується,

- у графі 2.1 – код причини коригування «102» (зміна кількості),

- у графі 2.2 – група коригування (1),

- у другому рядку табличної частини (розділ Б) зазначаються зі знаком «+» показники опису (номенклатури) товарів/послуг, які постачаються, з урахуванням фактично поставленої кількості товарів/послуг. В такому рядку зазначається:

- у графі 2.1 – код причини коригування «102»,

- у графі 2.2 – група коригування (1),

- у графі 7 – фактична кількість поставлених товарів/послуг.

Щодо зазначеної у податковій накладній номенклатури товарів/послуг, яка постачатися не буде (друга група коригування):

- таке коригування відображається в одному рядку, в якому зазначаються зі знаком «–» показники рядка податкової накладної, опис (номенклатура) товарів/послуг за яким постачатися не буде (такий рядок «обнуляється»);

- у графі 1.2 цього рядка – порядковий номер (№ за порядком) рядка податкової накладної, що коригується;

- у графі 2.1 – код причини коригування «103» (повернення товару або авансових платежів);

- у графі 2.2 – група коригування (2).

Жителі Тернопільщини отримали 16080 сертифікатів електронного цифрового підпису

З початку цього року працівники сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС України згенерували та видали платникам Тернопільщини 16080 сертифікатів електронного цифрового підпису. Це більш, ніж удвічі перевищує кількість виданих у січні-серпні минулого року. Варто мати на увазі, що дана послуга безкоштовна. Податківці надають послуги з безкоштовної видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадян у приміщенні Центру обслуговування платників Тернопільської ДПІ.

Загалом, упродовж січня-серпня 2020 року 17 Центрів обслуговування платників територіальних підрозділів Головного управління ДПС у Тернопільській області відвідали 94214 платників податків. Фахівці податкової служби краю надали їм 61 768 адміністративних послуг.

Найбільше послуг надали у Тернопільському управлінні – 19897, а це більш, ніж третина усіх. Трохи менше візитерів отримали адміністративні послуги у Кременецькому, Теребовлянському та Чортківському управління, а це – 11626 (18,8%), 10082 (16,3%), та 9590 (15,5%) відповідно. Фахівці Козівського управлінням надали 6339 (10,3%), а ГУДПС в області – 4234 (6,9%).

Найчастіше звертались у податкову службу краю, аби отримати картку платника податків та внести до паспорта громадянина України дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Такою послугою скористалися 20768 осіб. Ще 15709 відвідувачів звернулись, для отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків. Також значну кількість послуг було надано із реєстрації платників єдиного податку – 4 183 (6,8 %), надання витягу із реєстру платників єдиного податку – 4 427 (7,2 %), реєстрації книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку – 3 625 (5,9%).

Відділ пресслужби Головного управління ДПС у Тернопільській області

Документи, які треба зберігати на місці торгівлі власнику РРО

Відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок №547), суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема:

- у кінці робочого дня (зміни) створювати у паперовій та/або електронній формі (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки при здійсненні розрахункових операцій (абзац восьмий п. 4 розд. ІІІ Порядку №547);

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (абзац одинадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку №547);

- створювати в паперовій та/або електронній формі X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства (абзац тринадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку №547);

- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії (абзац п’ятнадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку №547).

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Розміри ставок для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку четвертої групи

Відповідно до п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники), належать, зокрема, фізичні особи-підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року №973-IV «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:

- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовують працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України;

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Пунктом 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Згідно з п. 293.9 ст. 293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,57;

- для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57;

- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,19;

- для земель водного фонду – 2,43;

- для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, – 6,33.

Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.

На Тернопільщині торгували тютюном та алкоголем з порушеннями

Упродовж січня-серпня цього року на Тернопільщині податківці провели 194 перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним. Про це повідомили в управлінні контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Тернопільській області. Фахівці податкової служби встановили 220 порушень, за які до суб’єктів господарювання застосували 7 млн 351,5 тис. грн фінансових санкцій.

Так, під час контрольно-перевірочних заходів податківці встановили 57 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими ніж встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні. Підприємці також зловживають, торгуючи алкогольними напоями без ліцензій або продаючи тютюнові вироби з полиць самообслуговування, а це відповідно 25 та 29 порушень. Підставою для застосування штрафів стали 19 фактів роздрібної торгівлі алкогольним напоями на розлив та 17 випадків зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв з ознаками підробки. Відповідатимуть підприємці і за 10 фактів невидачі розрахункового документа (чек), незабезпечення ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів та стільки ж – необладнання та відсутність реєстрації рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників пального.

З початку цього року анульовано 391 ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. На початок вересня ж суб’єкти господарювання Тернопільщини провадять діяльність, застосовуючи 4630 ліцензії, зокрема: 2518 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 2112 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Принагідно нагадуємо, що мораторій на фактичні перевірки бізнесу з питань дотримання норм закону при реалізації підакцизних товарів не поширюється, тому підприємцям необхідно доримуватись законодавства та відповідально ставитися до сплати податків, інакше доведеться відповідати за порушення.

Кредитна спілка: застосування РРО та/або ПРРО

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу кредитним спілкам. Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Статтею 9 Закону №265 визначено перелік господарських операцій, при виконанні яких суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО та РК. Даний перелік не включає в себе надання послуги, у тому числі фінансових у сфері кредитування.

Згідно з п. 6 частини першої ст. 4 Закону України від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2664) фінансовими вважаються, зокрема, послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Фінансова установа – юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать, зокрема, кредитні спілки (п. 1 частини першої ст. 1 Закону №2664).

Враховуючи викладене, при проведенні розрахунків за надані фінансові послуги з прийняттям/видачею готівкових коштів кредитні спілки зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО відповідно до вимог Закону №265.

Водночас РРО та/або ПРРО не застосовується у разі здійснення розрахунків виключно через банківські установи.

Відображення результатів документальної перевірки у звітності з прибутку

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що базою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений на підставі даних бухгалтерського обліку.

Контролюючі органи мають право проводити перевірку правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. п. 20.1.44 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать, зокрема, про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, передбачених ПКУ або іншим законодавством (п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ).

При виявленні порушень податкового законодавства результати перевірок оформлюються актом, у якому відображаються показники поданих платниками податків декларацій (звітів, інших документів) та показники, встановлені при проведенні перевірки документів бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання, первинних та інших документів тощо, виявлених при проведенні доперевірочного аналізу та в ході проведення перевірки. Отже акти перевірки платника податку містять інформацію про показники, встановлені за результатами перевірки, які є підставою для визначення об’єкта оподаткування.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПКУ контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт, зокрема, завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

При визначенні грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (абзац перший п. 57.3 ст. 57 ПКУ).

Порядок внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виявлення платником податків допущених помилок регулюється у ст. 50 ПКУ.

Отже, при встановленні за результатами документальної перевірки невірно визначених сум доходів, витрат та амортизаційних відрахувань за даними бухгалтерського обліку, що вплинули на визначення об’єкта оподаткування, та відповідно контролюючим органом збільшені/зменшені податкові зобов’язання, то узгоджені суми податкових зобов’язань автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податку. Проведення самостійних виправлень відповідно до ст. 50 ПКУ збільшених/зменшених податкових зобов’язань з податку на прибуток за період, що перевірявся, не здійснюється.

Якщо за результатами документальної перевірки збільшені/зменшені суми від’ємного значенням об’єкта оподаткування з податку на прибуток за минулі звітні (податкові) роки, то коригування фінансового результату до оподаткування за звітний період, що був охоплений перевіркою, не здійснюється, а від’ємне значення підлягає виправленню платником податків у показниках Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) в наступному звітному (податковому) періоді.

При цьому, подається доповнення до Декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 розд. ІІ ПКУ, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних років, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації.

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Термін, щоб повідомити про несправність РРО та/або ПРРО

Відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:

- реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону №265);

- програмного РРО (далі – ПРРО) – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону №265).

Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 (далі – Порядок №317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (додаток 2 до Порядку №317).

Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

При цьому, за не проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону №265.

Нюанси загальної системи оподаткування для підприємця

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

При цьому податкова декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Згідно з п. п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми податку на доходи фізичних осіб підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи-підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

При проведенні державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої декларації.

Заява – підстава для проведення документальної позапланової перевірки

Підпунктом 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що контролюючі органи, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п. п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).

Документальна позапланова перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених п. 78.1 ст. 78 ПКУ.

Пунктом 78.2 ст. 78 ПКУ визначено, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. При цьому обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків.

Форму та порядок подання платником податків заяви про проведення документальної позапланової перевірки (крім електронної перевірки) ПКУ не встановлено. Заява про проведення документальної позапланової перевірки може бути подана платником податків у довільній формі до контролюючого органу за місцем його обліку.

Отже, при надходженні заяви платника податків про проведення документальної позапланової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу може бути прийнято рішення про проведення перевірки такого платника податків, яке оформлюється наказом (абзац перший п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

При цьому ПКУ не містить норми щодо обов’язковості проведення та строків для прийняття рішення про призначення такої перевірки. Таке рішення приймається з урахуванням ризиків в діяльності цього платника податків щодо приховування об’єктів оподаткування, несплати ним податкових зобов’язань, невиконання вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС.

Власники елітних авто додали місцевим бюджетам Тернопілля майже 2 млн грн транспортного податку

Упродовж січня-серпня цього року місцеві бюджети Тернопільщини отримали від власників розкішних автомобілів 1 млн 996,5 тис. грн транспортного податку. До бюджету додатково надійшло 611 тис. грн цього платежу або плюс 44,1 відсотка до очікуваного.

Автовласники – юридичні особи цьогоріч сплатили 1 млн 190,7 тис. гривень, а це на 480,2 тис. грн більше, ніж сподівалися, або на 67,6 відсотка більше.

Фізособи з початку 2020 року перерахували 805,9 тис. грн транспортного податку. Сплата від них перевищила очікувані надходження на 130,9 тис. грн, що становить 19,4 відсотка додатково.

Нагадаємо, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Платниками ж транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2019 році складав 1 млн 564 тис. 875 грн, а у 2020 – 1 млн 771 тис. 125 гривень).

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Щодо подання Додатку Ф2 до декларації про майновий стан і доходи особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність

Згідно з п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Форма декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 №177). Додатки є складовою частиною податкової декларації.

Разом з тим, п. 49.2. ст. 49 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Отже, при поданні фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність податкової декларації за звітний податковий період, вона зобов’язана подати додаток Ф2 до податкової декларації.

Якщо така фізична особа протягом звітного періоду дохід від незалежної професійної діяльності не отримувала, у додатку Ф2 до податкової декларації всі графи прокреслюються.

На Тернопільщині сплатили майже 11 млн грн екологічного податку

З початку 2020 року від суб'єктів господарювання Тернопільського краю до бюджетів усіх рівнів надійшло 10 млн 964,9 тис. грн екологічного податку.

При цьому до загального фонду державного бюджету спрямували 6 млн 978,7 тис. грн цього платежу, що на 1 млн 493,8 тис. грн більше, ніж торік, та плюс 59,7 відсотка до очікуваних надходжень. Відтак додатково сплатили 2 млн 608,5 тис. гривень.

Спеціальні фонди отримали з початку цього року 3 млн 986,2 тис. грн «екоподатку». Приріст до січня-серпня минулого року склав 483,9 тис. грн або плюс 13,8 відсотка. Сплата перевищила очікувані надходження на 56,1 відсотка або 1 млн 431,9 тис. грн додатково.

Нагадаємо, що порядок справляння екологічного податку регламентується статтями 240-250 Розділу VІІІ Податкового кодексу України. Ставки "екоподатку" залежать від виду забруднюючих речовин або рівня небезпечності відходів.

Звільнення, ставка 0 відсотків: хто із платників податку на прибуток має право

Звільнення від оподаткування прибутку підприємств передбачено ст. 142 розд. ІІІ та підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 142.1 ст. 142 ПКУ звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відс. середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відс. суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року №875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

При порушенні вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.

Підприємства та організації, на які поширюється дія п. 142.1 ст. 142 ПКУ, реєструються у відповідному контролюючому органі в порядку, передбаченому для платників цього податку.

Пунктом 142.2 ст. 142 ПКУ встановлено, що на період підготовки до зняття і зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему звільняється від оподаткування прибуток Чорнобильської АЕС, якщо такі кошти використовуються на фінансування робіт з підготовки до зняття і зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

При порушенні вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.

Згідно з п. 142.3 ст. 142 ПКУ звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми – Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття» відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.

При порушенні вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.

Крім того, тимчасово, до 01 січня 2025 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств – суб’єктів літакобудування, що визначені відповідно до норм ст. 2 Закону України від 12 липня 2001 року № 2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості» (абзац перший п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

На період до 31 грудня 2021 року передбачено застосування ставки 0 відс. для платників податку на прибуток, які відповідають критеріям, визначеним п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Випадки скасування реєстрації РРО

Скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) відбувається у випадках, коли:

1) суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО;

2) вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр екземплярів РРО) або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до Реєстру екземплярів РРО та був зареєстрований у контролюючому органі до створення Реєстру екземплярів РРО;

3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО);

5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Реєстру РРО;

6) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання – банкрута;

8) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;

9) суб’єкт господарювання – фізична особа-підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;

11) викрадено РРО;

12) змінено власника РРО;

13) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання.

14) суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

 

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Територіальні громади Тернопільщини отримали майже 2,9 млрд грн податкових платежів

До місцевих бюджетів Тернопілля платники податків перерахували 2 млрд 860,9 млн грн платежів у січні-серпні цього року. Це перевищило очікувані надходження на 3,3 відсотка. Відтак бюджети додатково отримали 92,3 млн гривень. Порівняно з січнем-серпнем 2019 року сплата зросла на 144,1 млн грн або плюс 5,3 відсотка.

Найбільше надійшло до місцевих бюджетів таких платежів: податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, плати за землю, податку на нерухоме майно, акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції.

Так, з початку року сплачено 1 млрд 921,9 млн грн податку на доходи з фізичних осіб, що на 92,8 млн грн більше, ніж минулого року. Представники малого бізнесу перерахували 444,5 млн грн єдиного податку, а це на 33,9 млн грн більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Плати за землю спрямували 241,8 млн гривень. Надходження від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, склали 93 млн грн, що на 10,4 млн грн більше, ніж у січні-серпні минулого року. Суб’єкти господарювання, які мають справу з підакцизними товарами, сплатили 67,2 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції.

Лише впродовж серпня 2020 року платники податків спрямували до місцевих скарбниць 439,5 млн гривень, що на 16,3 відсотка більше, ніж очікувалось. Отож, бюджети додатково отримали 61,7 млн гривень. Порівняно з серпнем минулого року приріст надходжень склав 38,2 млн грн або на 9,5 відсотка більше.

Не забудьте нарахувати ПДВ на маркетингові послуги

Відповідно до пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 р. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Згідно із пп. «б» п. 185.1 ст. 185 р. V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 р. V ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 цієї статті.

Враховуючи вищенаведене, операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються резиденту чи нерезиденту.

Меморіальний ордер підтверджує витрати на податкову знижку

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Згідно з Законом України від 05 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон №2346) меморіальний ордер – це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону №2346 та нормативно-правових актів Національного банку України.

Отже, при реалізації платником податку права на податкову знижку, меморіальний ордер може бути застосований як документ, що підтверджує понесення витрат. При цьому в розрахунковому документі повинно бути зазначено прізвище та ім’я по-батькові такого платника податку, як особи, яка сплатила проценти за користування іпотечним житловим кредитом, та зазначений документ повинен відповідати умовам оформлення розрахункових документів.

Коли добові витрати на відрядження більші за встановлені норми

Згідно з п. п. «а» п. п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):

- провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;

- виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;

- використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «118».

Враховуючи викладене вище, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою «118».

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Операції при яких суб’єкт господарювання має право не застосовувати РРО або ПРРО

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція – це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» із змінами та доповненнями (далі – П(С)БО 15).

Відповідно до п. 7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

Згідно з п. 25 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2 до Положення №148), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Враховуючи викладене, при здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а саме операцій, доходи від яких включаються до складу інших операційних доходів або інших доходів, РРО або ПРРО і РК не застосовуються.

При цьому суб’єкти господарювання проводять зазначені операції з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства (використання печатки не є обов’язковим).

Водночас при проведенні розрахунків у готівковій формі за послуги з надання в оренду нерухомого майна, оплаті комунальних послуг, передбачених договором оренди, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО або ПРРО відповідно до вимог Закону №265.

На обороноздатність країни від Тернопільщини – майже 189 млн гривень

Упродовж восьми місяців цього року платники податків Тернопільської області спрямували на потреби армії 188 млн 994 тис. грн військового збору. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько.

«Сплата збору перевищила очікувані надходження на 1,8 відсотка. Відтак на обороноздатність країни додатково спрямували 3,4 млн гривень», – деталізував посадовець. Він також додав, що приріст платежу порівняно з січнем-серпнем минулого року склав трохи більше 8 млн грн або плюс 4,4 відсотка.

«Лише у серпні цього року наші краяни сплатили 25,4 млн грн військового збору. А це майже на 1,6 млн грн перевищило очікувані надходження та на 3,2 млн грн більше, ніж очікували», – деталізував очільник ГУ ДПС в області.

«Військовий збір – це податковий платіж, який у повному обсязі спрямовується до державного бюджету і сплачується із офіційних доходів. Тому саме легальна зайнятість гарантує систематичне надходження коштів для підтримки армії. Відрадно, що в час пандемічних обмежень господарюючі суб’єкти підприємництва дбають про своїх працівників, продовжують працювати та сплачувати належні податки до бюджетів, чим забезпечують фінансовий захист нашої країни», – наголосив начальник податкової служби Тернопільщини.

Коли платники «спрощенці» другої-третьої груп звітують за земельні ділянки

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу суб’єктів господарювання, що з 1 липня 2020 у платників єдиного податку другої-третьої груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду, виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах.

Якщо у договорі оренди (найму, позики) земельної ділянки та/або нерухомого майна, що знаходиться на такій земельній ділянці, розмір земельної ділянки, право користування якою передається по договору оренди (найму, позики) не визначений, податок за таку земельну ділянку та земельну ділянку під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах за всю площу земельної ділянки з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Для можливості застосування преференції, визначеної п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, у договорі оренди (найму, позики) нерухомого майна площа або частка земельної ділянки, яка разом з нерухомим майном передається в користування, має бути визначена з дотриманням вимог п. 286.6 ст. 286 ПКУ – пропорційно тій частині площі будівлі (нерухомого майна), що передана в оренду (найм, позику). У такому випадку земельний податок нараховується пропорційно тій частині площі будівлі, що передана в оренду (найм, позику), з урахуванням прибудинкової території.

Коли необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Нагадаємо, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ), за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у п. п. 4, 5 і 8 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець
Сторінка 1 з 75