Зборівська районна рада

Офіційний веб-сайт

Пошук

Останні коментарі

Зараз на сайті

На сайті 36 гостей та відсутні користувачі

Oleg

Oleg

Операції при яких суб’єкт господарювання має право не застосовувати РРО або ПРРО

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція – це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» із змінами та доповненнями (далі – П(С)БО 15).

Відповідно до п. 7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

Згідно з п. 25 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2 до Положення №148), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Враховуючи викладене, при здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а саме операцій, доходи від яких включаються до складу інших операційних доходів або інших доходів, РРО або ПРРО і РК не застосовуються.

При цьому суб’єкти господарювання проводять зазначені операції з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства (використання печатки не є обов’язковим).

Водночас при проведенні розрахунків у готівковій формі за послуги з надання в оренду нерухомого майна, оплаті комунальних послуг, передбачених договором оренди, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО або ПРРО відповідно до вимог Закону №265.

На обороноздатність країни від Тернопільщини – майже 189 млн гривень

Упродовж восьми місяців цього року платники податків Тернопільської області спрямували на потреби армії 188 млн 994 тис. грн військового збору. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько.

«Сплата збору перевищила очікувані надходження на 1,8 відсотка. Відтак на обороноздатність країни додатково спрямували 3,4 млн гривень», – деталізував посадовець. Він також додав, що приріст платежу порівняно з січнем-серпнем минулого року склав трохи більше 8 млн грн або плюс 4,4 відсотка.

«Лише у серпні цього року наші краяни сплатили 25,4 млн грн військового збору. А це майже на 1,6 млн грн перевищило очікувані надходження та на 3,2 млн грн більше, ніж очікували», – деталізував очільник ГУ ДПС в області.

«Військовий збір – це податковий платіж, який у повному обсязі спрямовується до державного бюджету і сплачується із офіційних доходів. Тому саме легальна зайнятість гарантує систематичне надходження коштів для підтримки армії. Відрадно, що в час пандемічних обмежень господарюючі суб’єкти підприємництва дбають про своїх працівників, продовжують працювати та сплачувати належні податки до бюджетів, чим забезпечують фінансовий захист нашої країни», – наголосив начальник податкової служби Тернопільщини.

Коли платники «спрощенці» другої-третьої груп звітують за земельні ділянки

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу суб’єктів господарювання, що з 1 липня 2020 у платників єдиного податку другої-третьої груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду, виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах.

Якщо у договорі оренди (найму, позики) земельної ділянки та/або нерухомого майна, що знаходиться на такій земельній ділянці, розмір земельної ділянки, право користування якою передається по договору оренди (найму, позики) не визначений, податок за таку земельну ділянку та земельну ділянку під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах за всю площу земельної ділянки з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Для можливості застосування преференції, визначеної п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, у договорі оренди (найму, позики) нерухомого майна площа або частка земельної ділянки, яка разом з нерухомим майном передається в користування, має бути визначена з дотриманням вимог п. 286.6 ст. 286 ПКУ – пропорційно тій частині площі будівлі (нерухомого майна), що передана в оренду (найм, позику). У такому випадку земельний податок нараховується пропорційно тій частині площі будівлі, що передана в оренду (найм, позику), з урахуванням прибудинкової території.

Коли необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Нагадаємо, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ), за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у п. п. 4, 5 і 8 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Тестування працівників на COVID-19: оподаткування ПДФО

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), ст. 165 якого визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, п. п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПКУ передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (при наданні коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків та виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів роботодавця за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.92 №2801-XII медичне обслуговування – це діяльність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов’язана з її наданням.

Медична допомога – це діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.

Враховуючи викладене, вартість послуг з медичного обслуговування у вигляді проведення тестів з метою профілактики захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, що надаються медичним закладом на підставі укладеного договору про медичне обслуговування, фізичній особі (працівнику) за рахунок коштів роботодавця, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умови дотримання вимог, визначених п. п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Разом з тим згідно з п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.

При цьому якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Враховуючи викладене, якщо юридичною особою – роботодавцем недотримуються вимоги п. п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то вартість послуг, безкоштовно наданих фізичним особам – працівникам у вигляді тестування на коронавірусну хворобу (COVID-19), включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

При цьому юридична особа, яка надає дохід у вигляді додаткового блага, повинна виконати всі функції податкового агента, визначені ПКУ.

Обєкт житлової нерухомості здано на декілька місяців в оренду: як скористатись пільгою

Відповідно до п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Пунктом 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Водночас пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (абзац третій п. п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Згідно з нормою ст. 810 глави 59 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435- договором найму (оренди) житла визнається цивільно-правовий договір, в силу якого одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією для підтвердження здачі житла в оренду.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у їх власності, права на користування пільгою зі сплати податку (п. п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Таким чином, якщо фізична особа – власник об’єкта житлової нерухомості протягом кількох місяців звітного року здавала об’єкт житлової нерухомості в оренду, пільга зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на такий об’єкт не застосовується починаючи з того місяця, в якому фактично об’єкт здавався в оренду, та до кінця місяця, в якому припинено здачу в оренду такого об’єкта.

Для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку, фізична особа має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Механізм «Кешбек» – засіб боротьби з «нефіскальними» чеками

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що з 1 січня 2021 року запроваджується механізму «Кешбек».

Механізм «Кешбек» передбачає можливість компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар або послугу, якщо йому було надано розрахунковий документ, інформація про який відсутня в базах даних ДПС. Цей механізм запроваджується в першу чергу для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд мають всі обов’язкові реквізити чеків РРО.

Зауважимо, що механізм «Кешбек» буде застосовуватись тільки при здійсненні покупки на суму від 850 гривень.

Можливість перевірки покупцем наявності чека у базі чеків ДПС перебачено статтею 5 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон №265).

Покупець має право звернутися до контролюючого органу зі скаргою про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків.

Подати таку скаргу можна буде виключно через свій Електронний кабінет платника податків, після проходження електронної ідентифікації, з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Компенсація буде перераховуватися за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за результатами перевірки скарги, і складе 100% вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у скарзі.

Формування ДПС висновку про виплату коштів заявнику для Держказначейства, відбувається у термін до 5 днів після сплати штрафних санкцій за порушення вимог застосування РРО, відповідно до вимог п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, ст. 25 Закону №265.

Перерахування Держказначейством коштів на рахунок скаржника – у термін до 5 днів після отримання висновку ДПС, як це передбачено п. п 14.1.279 п. 14.1 ст. 14 та п. 43.5 ст. 43, п. 113.4 ст. 113 Податкового кодексу України.

Бізнес Тернопільщини віддав громадам 444,5 млн грн єдиного податку

Упродовж січня-серпня 2020 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів тернопільщини 444 млн 455,1 тис. грн єдиного податку. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження цього платежу зросли на 33 млн 882,2 тис. гривень. Фактично територіальні громади додатково отримали 14 млн 922,2 тис. грн, адже сплата перевищила очікувані надходження на 3,5 відсотка.

Значна частка сплаченого податку – внесок приватних підприємців. Цьогоріч вони спрямували до бюджетів територіальних громад 306 млн 992 тис. грн єдиного податку, що на 30 млн 656,9 тис. грн більше, ніж торік.

Юрособи-спрощенці перерахували за цей період 60 млн 436,2 тис. грн єдиного податку. Порівняно з січнем-серпнем 2019 року надходження зросли на 956,7 тис. гривень.

Сільгоспвиробники, які перебувають на ІV групі спрощеної системи оподаткування, перерахували до місцевих скарбниць77 млн 26,9 тис. грн єдиного податку. Приріст до аналогічного минулорічного періоду склав 2 млн 268,6 тис. гривень.

 

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Оподаткування ПДВ послуг з надання орендодавцем комунального майна в оренду

Пунктом 14 частини першої ст. 69 Бюджетного кодексу України визначено, що до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є міські (міст районного значення), селищні та сільські ради.

Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» порядок розподілу орендної плати для об’єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.

Згідно із п. п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету (п. п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Тобто, не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно при дотримані наступних умов:

- в оренду надається цілісний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу);

- орендодавцем за договором виступає орган місцевого самоврядування;

- орендні платежі в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету.

У разі недотримання будь-якої із зазначених умов операція з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Таким чином, послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених п. п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Тому, на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ комунальне підприємство – орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди.

Коли підприємець вдруге протягом року реєструється у держреєстратора, не знявшись у податковій вперше

Підстави та порядок зняття з обліку фізичних осіб-підприємців у контролюючих органах визначені п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України та розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок №1588).

Відповідно до п. п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.

Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Підпунктом 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія або територія проведення антитерористичної операції, процедури та дії, визначені цим підпунктом, можуть проводитись за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування.

При зміні місця проживання фізичної особи процедури та дії, визначені п. п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, проводяться в контролюючому органі, в якому платник податків перебував на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Якщо після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа повторно реєструється як підприємець або особа, що провадить незалежну професійну діяльність, за новим місцем проживання (місцезнаходженням), що обслуговується іншим контролюючим органом, то процедури, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку, завершуються у контролюючому органі за новим місцем проживання (місцезнаходженням).

Згідно з п. 6.1 розд. VI Порядку № 1588 взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця здійснюється після її державної реєстрації згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» контролюючим органом за місцем її державної реєстрації на підставі, зокрема, відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця.

Взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора в журналі за ф. №7-ОПП (п. 6.4 розд. VI Порядку №1588).

При цьому взяття на облік фізичної особи – підприємця, яка протягом року вдруге зареєструвалася у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку, не припиняє її зобов’язань по забезпеченню остаточних розрахунків з податків від провадження підприємницької діяльності за її першою реєстрацією.

Тобто, незалежно від того, що процедура зняття з обліку фізичної особи – підприємця в контролюючих органах не завершена, але протягом року такий платник вдруге зареєструвався у державного реєстратора, то взяття його на облік здійснюється контролюючими органами за основним місцем обліку у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора.

Мала податкова реформа: оподаткування ПДФО відшкодованої моральної шкоди

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що 23 травня 2020 року набрали чинності зміни до п. п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, які стосуються оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) сум відшкодування моральної шкоди, внесені Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім  сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Тобто, з 23.05.2020 звільняється від оподаткування ПДФО відшкодування моральної шкоди у розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, або у розмірі, визначеному законом. Зауважимо, що у 2020 році така сума становить 18892 гривень.

Власники нерухомості поповнили місцеві бюджети Тернопільщини на 93 млн гривень

Упродовж січня-серпня 2020 року платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплатили до місцевих бюджетів Тернопілля 92 млн 953,7 тис. гривень цього платежу. Це перевищило очікувані надходження на 18,2 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 10,4 млн гривень.

Варто зауважити, що більша частка сплати припадає на власників нерухомості – юридичних осіб, що становить 53,3 відсотка від сплаченого платежу. Вони сплатили 49 млн 555,3 тис. грн податку на нерухоме майно. А це на 12,2 млн грн більше, ніж у січні-серпні минулого року.

Мешканці області сплатили за нерухомість майже 43 млн 398,4 тис. грн цього платежу, що перевищило минулорічні надходження за вісім місяців на 8,7 млн гривень.

Нагадуємо, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачують фізичні та юридичні особи, які є власниками житлової та нежитлової нерухомості.

Юридичні особи самостійно визначають суму податку до сплати у декларації та сплачують податок за 2020 рік. Фізичним особам податок нараховують органи податкової служби, вручаючи їм податкові повідомлення-рішення. Громадяни в поточному році сплачують податок на нерухомість за об`єкти, що були у володінні в 2019 році.

Варто мати на увазі, що  фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів із моменту вручення податкового повідомлення-рішення.

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Понеділок, 28 вересня 2020 10:36

.

Щоб встигнути обрати спрощену систему оподаткування з четвертого кварталу

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку.

Порядок переходу на спрощену систему оподаткування врегульовано ст. 298 ПКУ. Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. При цьому такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку (п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Так, 15 вересня 2020 року буде останнім днем для подання заяви про перехід на спрощену систему оподаткування з четвертого кварталу 2020 року.

Платники Тернопільського краю сплатили до бюджетів майже 4,9 млрд гривень

Платники податків Тернопільщини спрямували до Зведеного бюджету України 4 млрд 881,4 млн грн податків та зборів у січні-серпні 2020 року. Порівняно з відповідним періодом минулого року приріст склав 318,9 млн грн або на 7 відсотків більше. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько.

Він зазначив, що надходження державного бюджету склали 2 млрд 16,1 млн гривень, тоді як у січні-серпні 2019 року платники сплатили 1 млрд 839,6 млн грн податкових платежів. Відтак цьогоріч надходження збільшились на 176,5 млн грн або 9,6 відсотка. «До того ж сплата перевищила очікувані надходження на 6,1 відсотка, отож додатково скарбниця держави отримала від наших краян 115,7 млн гривень», – констатував очільник ГУ ДПС в області.

За його словами, доходи місцевих бюджетів упродовж восьми місяців 2020 року склали 2 млрд 860,9 млн гривень, а це на 3,3 відсотка більше, ніж очікувалося. Відтак до місцевих скарбниць спрямували плюс 92,3 млн гривень. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом приріст надходжень склав 144,1 млн грн або 5,3 відсотка.

«У розрізі основних бюджетоутворюючих платежів забезпечено надходження 874,3 млн грн податку на додану вартість, що на 116,1 млн грн більше за січень-серпень 2019 року, 185,5 млн грн податку на прибуток (плюс 20,4 млн грн до очікуваного показника і 10,6 млн грн – до минулого року) та 11,1 млн грн акцизного податку», – деталізував Іван Пунько.

«Відрадно, що у період пандемічних обмежень суб’єкти підприємництва Тернопілля розуміють необхідність та соціальну значимість сплати податкових платежів, тому перераховують їх до бюджетів усіх рівнів своєчасно та у повному обсязі», – підсумував посадовець.

Застосування РРО при наданні стоматологічних послуг підприємцями-платниками єдиного податку

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Пунктом 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами-підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Разом з тим, п. 6 ст. 9 Закону №265 встановлено, що РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами-підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.

Вироби медичного призначення (медичні вироби) – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів (абзац тридцять четвертий ст. 2 Закону №265).

Абзацом другим ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року №123/96-ВР «Про лікарські засоби» встановлено, що лікарський засіб – це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Враховуючи викладене вище, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп при наданні стоматологічних послуг не застосовують РРО та/або ПРРО, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень. При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО та/або ПРРО для таких платників єдиного податку є обов’язковим.

Якщо фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп надають стоматологічні послуги та при цьому здійснюють реалізацію лікарських засобів і виробів медичного призначення, то незалежно від обсягу доходу, такі платники зобов’язані проводити розрахунки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО та/або ПРРО з наданням відповідного розрахункового документу.

За воду треба платити лише первинним водокористувачам

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу суб’єктів господарювання. Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Згідно з частинами другою та третьою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року №213/95-ВР водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Слід зазначити, що згідно із п. п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

Про обсяг обігу та залишки пального можна дізнатися в Електронному кабінеті

Механізм здійснення ДПС автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (далі – зіставлення) для забезпечення перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового визначено Порядком здійснення Державною податковою службою автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 року №715 «Про затвердження Порядку здійснення Державною податковою службою автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового» (далі – Порядок №715).

Під час проведення зіставлення використовуються показники:

- системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;

- Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі/Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

Зіставлення здійснюється за показниками станом на 1 число місяця, що настає за звітним.

Зіставлення проводиться починаючи із 16 числа кожного місяця, що настає за звітним.

Зіставлення за одним звітним періодом може проводитися протягом трьох років.

Інформація за результатами зіставлення оновлюється та оприлюднюється щомісяця і розміщується для платників у закритій частині електронного кабінету не пізніше 20 числа кожного місяця, що настає за звітним. Доступ до інформації є безоплатним (п. 9 Порядку №715).

Результати автоматичного співставлення платник акцизного податку може отримати, подавши запит на отримання в електронному вигляді повідомлення про результати зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів та залишків обігу спирту етилового в електронному вигляді (форма J/F 1305801) з можливістю вибрати період зіставлення та уніфікований номер акцизного складу.

Мала податкова реформа: рентна плата

Головне управління ДПС у Тернопільській області продовжує цикл роз’яснень нововведень, передбачених Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Нагадаємо, що деякі законодавчі норми закону набрали чинності 23 травня 2020 року.

Так, зокрема:

- змінюються ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (чорних металів (крім залізної руди), кольорових та легувальних металів; залізної руди);

- уточнюється перелік операцій, до яких застосовуються коригуючі коефіцієнти, що визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування;

- змінюються деякі діапазони частот, за які сплачується рентна плата;

- уточнюються ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, а саме зменшені категорії з 5 до 3 (п. 256.3 ст. 256 Податкового кодексу України).

Майже 209 млн грн податку на прибуток сплатили підприємства Тернопільщини

Упродовж січня-серпня 2020 року платники податків Тернопільщини перерахували до Зведеного бюджету України 208,7 млн грн податку на прибуток, що на 13,4 млн грн більше, ніж торік. До державного бюджету субєкти господарювання спрямували 185,1 млн грн цього платежу. Місцеві скарбниці отримали 23,6 млн грн податку на прибуток. Сплата перевищила очікувані надходження до держбюджету плюс 12,4 відсотка, до місцевих – плюс 41,4 відсотка. Додатково підприємства сплатили відповідно 164,7 тис. грн та 16,7 тис. гривень.

До загального фонду зведеного бюджету цьогоріч у січні-серпні надійшло 3,5 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, а це на 47,7 відсотка більше, ніж очікувалося, або на 1,1 млн грн більше.

Цьогоріч у серпні до зведеного бюджету сплатили 40,2 млн грн податку на прибуток, а це на 3 млн грн перевищило надходження аналогічного періоду минулого року. До державної казни надійшло 34,8 млн грн цього платежу. Місцеві скарбниці поповнились на 5,4 млн грн податку на прибуток, що більш, ніж вдвічі перевищило очікувані надходження.

Документальна позапланова перевірка за заявою платника податків

Відповідно до п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно з п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі – електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ст. 77 ПКУ, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб’єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення платника податків (абзац перший п. 78.2 ст. 78 ПКУ).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

Тобто, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі поданої заяви платника податків про проведення перевірки після прийняття рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється відповідним наказом.

При цьому, термін прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про призначення документальної позапланової перевірки за заявою платника податків (юридичної особи, фізичної особи – підприємця), ПКУ не визначено.

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Подання Заяви за ф. №1ДР або ф. №5ДР: що треба ще додати контролерам

Згідно з п. 70.2 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 5 розд. ІІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення №822), до облікової картки фізичної особи – платника податків за ф. №1ДР (далі – Облікова картка за ф. №1ДР), повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за ф. № 1П (далі – Повідомлення за ф. №1П) та заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за ф. №5ДР (далі – Заява за ф. №5ДР) або заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта за ф. №5ДРП (далі – Заява за ф. №5ДРП) вноситься така інформація:

- прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

- дата народження;

- місце народження (країна, область, район, населений пункт);

- місце проживання/місцеперебування;

- громадянство;

- для іноземців – податковий номер у країні громадянства (за наявності);

- реквізити документа, що посвідчує особу (назва документа, серія та/або номер, дата видачі та уповноважений суб’єкт, що видав документ);

- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (у разі внесення інформації про особу до Єдиного державного демографічного реєстру).

Для громадян України при заповненні Облікової картки за ф. №1ДР/Повідомлення за ф. №1П/Заяви за ф. №5ДР/Заяви за ф. №5ДРП використовуються дані паспорта.

Статтею 21 Закону України від 20 листопада 2012 року №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України, вноситься інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта (прізвище, ім’я, по батькові особи, дата та місце народження, номер документа, дата видачі документа, уповноважений суб’єкт, що видав документ тощо) та додаткова (змінна) інформація, зокрема про місце проживання особи.

Відповідно до частини першої ст. 7 Закону зазначена інформація про особу вноситься до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та згідно з ст. 12 Закону складається у формі витягу з Реєстру довідка про внесення інформації до Реєстру та видані документи.

Водночас інформуємо, що у паспорт громадянина України у формі картки відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до безконтактного електронного носія відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (далі – Порядок).

Згідно з частиною дев’ятою п. 35 Порядку документ, що підтверджує відомості для внесення додаткової (змінної) інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт, зокрема про місце проживання – довідка органу реєстрації встановленого зразка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 затверджені Правила реєстрації місця проживання та Порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Правила). Ці Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів. Так, відповідно до п. 23 Правил особі за її вимогою органом реєстрації видається довідка про реєстрацію місця проживання (додаток 13 до Правил).

Враховуючи викладене, фізична особа – платник податків, яка отримала паспорт нового зразка, при подачі Облікової картки за ф. №1ДР/Повідомлення за ф. №1П/Заяви за ф. №5ДР/Заяви за №5ДРП зобов’язана пред’явити відповідному контролюючому органу:

- паспорт громадянина України у формі картки;

- довідку про внесення інформації до Реєстру та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

- довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи, про що була видана відповідна довідка.

Платники Тернопільщини спрямували до держбюджету понад 2,5 млрд грн єдиного внеску

Упродовж січня-серпня цього року платники податків нашого краю сплатили 2 млрд 532,1 млн грн єдиного внеску. Додатково забезпечено 261,5 млн грн, оскільки до очікуваних надходжень надійшло плюс 11,5 відсотка. Порівняно з січнем-серпнем 2019 року приріст надходжень із цього платежу склав 89,9 млн грн або на 3,7 відсотка більше.

Цьогоріч у серпні сплатили 308 млн грн, що на 6,9 млн грн більше, ніж торік. Відтак надходження єдиного внеску зросли на 2,3 відсотка.

Станом на початок вересня на Тернопіллі зареєстровано 91190 платників єдиного внеску, з них 65739 фізичних осіб та 25451 юрособа. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом їх кількість зросла на 5085 осіб.

Принагідно нагадуємо, що суб’єкти господарювання, які використовують працю найманих працівників, при нарахуванні (виплаті) доходу, в тому числі заробітної плати, на користь платників податків, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця.

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції та пеня. За порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність.

Мінімальний розмір єдиного внеску зріс на 60,94 грн

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», яким передбачено збільшення мінімальної заробітної плати з 1 вересня поточного року до 5000 грн на місяць.

Відповідно до Закону України від 08.07.2020 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464):

- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок;

- мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, що визначений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Відповідно мінімальний страховий внесок з Єдиного внеску у 2020 році становить:

- з 1 січня по 31 серпня 4723х22%=1039,06 грн;

- з 1 вересня по 31 грудня 5000х22%=1100 грн.

Максимальна база для нарахування ЄВ у 2020 році:

- з 1 січня по 31 серпня – 70845 грн;

- з 1 вересня по 31 грудня – 75000 грн.

Нагадаємо, що згідно із ст. 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується:

- для фізичних осіб-підприємців (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературне, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність і отримують дохід від цієї діяльності та членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У розі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

- для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, – на суму, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відтак для фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства з 1 вересня 2020 року мінімальна сума єдиного внеску на місяць становить 1100 (5000 х22%).

Витрати на страхування життя можна частково повернути

Головне управління у Тернопільській області нагадує, що відповідно до статті 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, які він сплатив страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як за себе так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення.

До розрахунку податкової знижки включаються понесені витрати за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування, розмір яких не перевищує:

- 2690 гривень – при страхуванні особисто платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю,

- 1345 гривень – при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю.

Для отримання податкової знижки за 2019 рік громадяни мають подати декларацію про майновий стан і доходи, розрахункові та платіжні документи, які підтверджують здійснені платником податків витрати. Декларацію необхідно подати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник до 31 грудня 2020 року в один із наведених способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Варто врахував, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

На Тернопільщині з офіційних доходів сплатили майже 2,6 млрд грн податку

У січні-серпні 2020 року суб’єкти господарювання Тернопільської області сплатили 2 млрд 574,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 123,4 млн грн більше, ніж у минулому році.

«З усієї суми надходжень до державного бюджету платники спрямували 652,7 млн грн цього платежу. Місцеві скарбниці поповнились на 1 млрд 921,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб», – повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько.

Посадовець також наголосив, що платниками цього податку є як фізичні особи-резиденти, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні, і іноземні доходи, так і фізособи-нерезиденти, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні, а також податкові агенти.

«Даний платіж є одним із бюджетоформуючих дохідної частини місцевих скарбниць. При цьому, основну частину в його надходженнях займає оподаткування заробітної плати та інших доходів громадян. Тому протидія тіньовим процесам на ринку праці – одне із пріоритетних завдань служби», – наголосив очільник ГУ ДПС в області.

Коли з ладу вийшов програмний РРО

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу суб’єктів господарювання, що при несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та:

- якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення (далі – ПЗ), то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;

- якщо несправність пристрою (пошкодження), то слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (J1316701) (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок)) (далі – Повідомлення за ф. №2-ПРРО) з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку) з позначкою про відновлення роботи;

- якщо пристрій викрадено або втрачено, то слід подати Повідомлення за ф. №2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація ПРРО скасовується та потрібно повторно зареєструвати ПРРО, якому буде присвоєно інший фіскальний номер.

Зберігання та надання для перевірки податкових накладних, складених в електронній формі

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Згідно із п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст.39 та 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 . ст.44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені цим пунктом терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.

Відповідно до п. п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи,видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.

При цьому оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року «Про електронні довірчі послуги».

Враховуючи зазначене, податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, складені в електронній формі, повинні зберігатися платниками податку на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях.

Під час проведення перевірки платники ПДВ зобов’язані надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації, а у випадках, визначених законом, також надати копії податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, засвідчені в порядку, встановленому законодавством.

Витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відсутній: як нарахувати земельний податок

Відповідно до абзаців першого і третього п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку, зокрема, юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з частиною другою ст. 20 Закону України від 11 грудня 2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1378), дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина третя ст. 23 Закону №1378).

Відповідно до частини третьої ст. 6 Закону України від 07 липня 2011 року №3613-VI «Про Державний земельний кадастр» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №3613), адміністратором Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Оскільки відомості про нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці відповідно до ст. 13 Закону №3613 є складовою відомостей Кадастру, при обрахунку податкових зобов’язань по земельному податку платнику податку доцільно використовувати інформацію про нормативну грошову оцінку земель, наявну у Кадастрі.

Отже, при затвердженні нової нормативної грошової оцінки землі та якщо суб’єкт господарювання – платник земельного податку з певних причин не може своєчасно отримати витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, то з метою подання податкової декларації з плати за землю суму податкових зобов’язань з земельного податку такий суб’єкт господарювання самостійно обчислює з урахуванням інформації про нормативну грошову оцінку земель, наявну у Кадастрі.

Однак після отримання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки суб’єкт господарювання зобов’язаний відповідно до ст. 50 ПКУ уточнити показники податкової декларації з плати за землю.

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Помилки минулих періодів: як виправити юрособі-спрощенцю третьої групи

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що при виправленні помилок за минулі податкові (звітні) періоді у складі звітної або звітної нової податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (далі – декларація) розд. І «Загальні відомості» декларації заповнюється з урахуванням наступного:

- у п. 1 зазначається відмітка в одній із клітинок: звітна або звітна нова в залежності від типу декларації, яка подається;

- у п. 2 – податковий (звітний) період, за який подається звітна або звітна нова декларація – ставиться одна з відміток: І квартал, півріччя, три квартали, рік та зазначається рік;

- у п. 3 – податковий (звітний) період, що уточнюється в складів звітної або нової звітної податкової декларації – ставиться одна з відміток: І квартал, півріччя, три квартали, рік та зазначається рік;

- у п. 4 – повне найменування, код за ЄДРПОУ, основний код виду економічної діяльності, код організаційно – правової форми господарювання, податкова адреса (місцезнаходження) платника;

- у п. 5 – найменування контролюючого органу, до якого подається декларація.

В розд. ІІ «Дохід, що підлягає оподаткуванню» та розд. ІІІ «Розрахунок податкових зобов’язань з єдиного податку» звітної або звітної нової декларації платником зазначаються показники податкового (звітного) періоду, за який подається декларація.

У розд. ІV «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» звітної або звітної нової декларації визначається податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий (звітний) період, зазначений у п. 3 розд. І «Загальні відомості» декларації.

При цьому:

- у рядку 11 зазначається сума єдиного податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється, в залежності від форми декларацій, яка подавалася за податковий (звітний) період, який уточнюється.

Згідно з приміткою до цього рядка, в залежності від форми декларації, яка подавалася у податковому (звітному) періоді, який уточнюється, заноситься:

- показник рядка 10 декларації;

- показник рядка 9 декларації;

- показник рядка 9 або 24, або 36 (в разі переходу протягом року на іншу групу платника єдиного податку) декларації;

- у рядку 12 – уточнена сума податкових зобов’язань за квартал податкового (звітного) періоду, у якому виявлена помилка;

- у рядку 13 – сума єдиного податку, яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 12-рядок 11 декларації);

- у рядку 14 – сума єдиного податку, яка зменшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки. Вказується позитивне значення розрахунку: рядок 11-рядок 12 декларації;

- у рядку 16 – зазначається сума штрафу в розмірі 5 % від суми недоплати (рядок 13 Х 5 %);

- у рядку 17 – сума пені самостійно нарахована відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України.

Нові ознаки доходів зазначаємо у ф. №1ДФ з третього кварталу

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – податковий розрахунок за ф. №1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок).

Зазначимо, що 1 липня 2020 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.05.2020 №241 «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» (далі – Наказ №241), яким внесено зміни до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, згідно з якими нові ознаки доходів діють з 01.07.2020.

Наказ №241 було опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 26.06.2020 №49.

Враховуючи викладене, ознаки доходів, які внесені наказом №241 до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, застосовуються податковим агентами при поданні податкового розрахунку за ф. №1ДФ починаючи з ІІІ кварталу 2020 року.

Мала податкова реформа: місцеві податки

Головне управління ДПС у Тернопільській області продовжує цикл роз’яснень нововведень, передбачених Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Нагадаємо, що деякі законодавчі норми закону набрали чинності 23 травня 2020 року.

Так, зокрема:

- змінюються строки прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення;

- контролюючі органи зобов’язуються інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами;

- встановлюється визначення «Доба» та «Розрахункова година» для визначення бази справляння туристичним збором;

- встановлюється можливості визначення податкових зобов'язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на земельні ділянки;

- уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю.

Бізнес Тернопільщини використовує майже 4300 касових апаратів

Станом на початок серпня цього року субєкти гоподарювання Тернопілля у своїй діяльності використовують 4273 реєстратори розрахункових операцій. При цьому приватні підприємці, а це 2122 особи, застосовують у діяльності 2769 РРО, а 487 юридичних осіб – 1504. Упродовж липня зареєстрували 242 одиниці касової техніки, анулювали реєстрацію 236 РРО.

Вважаємо за доречне нагадати, у яких випадках підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій чи безготівковій формах при продажу товарів, наданні послуг, зобов’язані проводити їх через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або програмні РРО з роздрукуванням відповідних документів. До 1 січня 2021 року такі суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО, незалежно від обраного виду діяльності, якщо вони перевищили в календарному році обсяг доходу понад 1 млн грн або ж здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року коло таких підприємців розширено. Зокрема, РРО або ПРРО будуть зобов’язані використовувати і ті підприємці-спрощенці, які реалізовують товари, надають послуги через мережу Інтернет; торгують ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; здійснюють роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД) або реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Це ж стосується бізнесменів, які на спрощеній системі працюють у сфері готельного, ресторанного підприємництва, туризму тощо.

Разом із тим, доцільно зауважити, що з 1 квітня 2021 року не застосовують РРО чи ПРРО приватні підприємці – платники єдиного податку першої групи.

Середа, 23 вересня 2020 10:58

53 сесія від 22 вересня 2020 року

пʼятдесят третя сесія районної ради сьомого скликання

22 вересня 2020 року

  1. Про затвердження звіту про виконання районного бюджету за I півріччя 2020 року. 
  2. Про затвердження договорів про міжбюджетні трансферти на 2020 рік.
  3. Про затвердження додаткових угод.
  4. Про внесення змін до районного бюджету на 2020 рік.
  5. Про списання дебіторської заборгованості.
  6. Про затвердження розпоряджень голови районної ради.
  7. Про затвердження звіту про виконання фінансового плану комунального некомерційного підприємства «Зборівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Зборівської районної ради за ІІ квартал 2020 року.
  8. Про затвердження змін до фінансового плану Комунального некомерційного підприємства «Зборівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Зборівської районної ради на ІІІ квартал 2020 року.
  9. Про затвердження фінансового плану Комунального некомерційного підприємства «Зборівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Зборівської районної ради на 2021 рік.
  10. Про внесення змін до штатного розпису та граничної чисельності комунального некомерційного підприємства «Зборівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Зборівської районної ради.
  11. Про затвердження звіту про виконання фінансового плану комунального некомерційного підприємства «Зборівська центральна районна лікарня» Зборівської районної ради за ІІ квартал 2020 року.
  12. Про затвердження змін до фінансового плану Комунального некомерційного підприємства «Зборівська центральна районна лікарня» Зборівської районної ради за ІІІ квартал 2020 року.
  13. Про затвердження фінансового плану комунального некомерційного підприємства «Зборівська центральна районна лікарня» Зборівської районної ради на 2021 рік.
  14. Про розгляд подання Тернопільської місцевої прокуратури (в порядку частини 3 статті 65 Закону України «Про запобігання корупції») від 15 травня 2020 року № 21.32-3719 вих-20.
  15. Про розгляд подання Тернопільської місцевої прокуратури (в порядку статті 65 Закону України «Про запобігання корупції») від 25 червня 2020 року №5024 вих-20.
  16. Питання спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Зборівського району.
  17. Про прийняття із комунальної власності Загірʼянської сільської ради до спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Зборівського району транспортного засобу.
  18. Про передачу комунальному некомерційному підприємству «Зборівська центральна районна лікарня» Зборівської районної ради транспортного засобу за договором позички (безоплатне користування).
  19. Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни меж села Млинівці на території Млиновецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області.
  20. Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни меж смт. Залізці на території Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області.
  21. Про надання згоди на здійснення невід’ємних поліпшень (ремонтних робіт) та затвердження зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва «Капітальний ремонт нежитлового приміщення колишньої райкіномережі поз. 10, 11 загальною площею 19,4 м2, що перебуває на балансі Зборівської районної ради, за адресою вул. Б. Хмельницького, буд. 45, м. Зборів, Зборівський р-н, Тернопільська обл.».
  22. Про підтримку звернення депутатів Тернопільської обласної ради до Президента України Володимира Зеленського, Верховної Ради України, Генерального прокурора Ірини Венедіктової щодо неприпустимості політичних переслідувань лідерів і представників опозиційних партій демократичного спрямування, учасників Революції Гідності, громадських активістів.
  23. Про підтримку заяви депутатів Тернопільської обласної ради з приводу недопущення переслідування учасників Революції Гідності та здійснення політичних репресій.